Як контролювати розробників та веб-студії?

13 порад юриста про те, як контролювати розробку програмного забезпечення і сайтів. Оформлення домовленостей з веб-студіями та розробниками, інструменти контролю.

Як контролювати розробників та веб-студії?

Програмні додатки і сайти стають невід’ємними атрибутами бізнесу всіх сфер і напрямків. Тому не дивно, що несвоєчасне і неналежне виконання роботи з боку розробників призводить до значних втрат. Перед бізнесом постає питання – як контролювати розробку програмного забезпечення і сайтів? Своєчасність створення, належність та функціональна повноцінність замовленого програмного забезпечення або сайту, виконання робіт у межах погодженого бюджету – це задачі, які досягаються за допомогою юридичних інструментів контролю. Їх огляд у цій консультації.

13 порад юриста про те, як контролювати розробку програмного забезпечення і сайтів. Оформлення домовленостей з веб-студіями та розробниками, інструменти контролю.
Як контролювати розробників та веб-студії? 13 порад юриста для замовників.

Кейси судових спорів останніх років свідчать – конфліктів між замовниками і розробниками програмного забезпечення побільшало, принаймні тих, які доходять до суду. Серед численних конфліктів, які висвітлювалися публічно, виділимо:

  • судову справу №753/20633/15 за позовом про стягнення безпідставно набутих коштів за, начебто, розробку програмного забезпечення на базі мобільних платформ Androіd та іOS;
  • справу №570/1369/17 щодо розірвання договору та повернення сплачених коштів за розробку програмного забезпечення для платформ iOS та Android (мобільного додатку “Dein Beichtstuhl”) та стягнення сплачених коштів;
  • справу №904/2790/18 – спір за позовом ТОВ “Фабрика столярних виробів “Маестро А-Г” до ТОВ “Перша українська студія” про розірвання договору про виконання робіт у сфері розробки програмного забезпечення та стягнення суми попередньої оплати;
  • справу №922/3708/19 – спір між АТ “Правекс-Банк”, ТОВ “Скорто Солюшенс Інтернейшнл” і ТОВ “Скорто” про стягнення з ТОВ “Скорто Солюшенс Інтернейшнл” 2511000 грн за субліцензійним договором та з ТОВ “Скорто” 500000 грн за договором про інтеграцію;
  • справу №910/2683/19 за позовом ТОВ «Люксінтен» до ТОВ «Мірітек Україна» про розірвання договору про надання комплексних послуг та стягнення 782594 грн через неналежне виконання робіт з розробки сайту.

Та численні інші спори, у тому числі 2020 – 2021 років, за якими остаточне рішення не прийнято. Як бачимо, предмет спорів переважно стосується неналежного та несвоєчасного виконання обов’язків розробника зі створення програмного забезпечення чи розробки сайтів. Є і зворотні ситуації, для вирішення яких у попередніх консультаціях ми наводили рекомендації для розробників і веб-студій.

А що порадити замовникам створення програмного забезпечення та розробки сайтів? Які поради юриста можуть убезпечити від втрати коштів, невиконання чи несвоєчасного виконання обов’язків розробником? Інструменти юридичного контролю і детальна регламентація процесу розробки за договором і технічним завданням – це рішення для замовника.

Контроль розробки програмного забезпечення.

Замовник розробки програмного забезпечення для отримання своєчасного бажаного результату роботи розробника / веб-студії має подбати про контроль процесу розробки на всіх етапах і щодо всіх істотних умов співпраці з розробником. Це – критерії функціональності, інтерфейс користувача та його оформлення, тестування, виявлення та виправлення недоліків, строки розробки та дотримання погодженого бюджету тощо.

Ефективний контроль можливий за умови, якщо інструменти контролю, а це передусім правильно складений та оформлений договір і технічне завдання, задіяні з самого початку. Контроль процесу розробки програмного забезпечення з використанням юридичних механізмів – єдина гарантія своєчасного отримання якісного результату.

Як контролювати розробку програмного забезпечення та сайтів?

Для ефективного контролю за своєчасністю та якістю виконання робіт з розробки програмного забезпечення (сайтів) замовник має запропонувати розробнику підписати проект договору з положеннями, що передбачають механізми контролю та чітко визначають: 1) опис кінцевого продукту / додатку / сайту із зазначенням його призначення та критеріїв прийнятної функціональності (зазвичай деталізується у ТЗ); 2) строки і етапи виконання робіт, а також конкретний результат кожного етапу; 3) чіткий розмір оплати за роботи виконані розробником та механізм переказу оплати; 4) вичерпний перелік обов’язків розробника, у числі яких тестування кінцевого продукту / сайту; 5) порядок переходу майнових прав інтелектуальної власності; 6) порядок прийому-передачі результату виконаних робіт та предмету розробки; 7) порядок виправлення недоліків у роботі предмету розробки; 8) порядок та варіанти припинення дії договору.

Оформлення відносин і попередніх домовленостей з розробником – важливий етап створення програмних продуктів. На цьому наголошувалося у статті про юридичне оформлення мобільних додатків. Правильно складений договір – це “пункт перший” та “фундамент” для плідної співпраці з розробниками.

При цьому, не радимо доручати розробнику (веб-студії) формувати ТЗ на створення ним же програмного забезпечення (сайту). Це так само, як доручити працівнику, що виконує відповідальну роботу, самостійно визначити, для себе ж, зону відповідальності, перелік робіт та кінцевий результат. Така практика не прийнятна для замовника. До того ж, правильне складання технічного завдання – це зовсім не той процес, яким його часто “малюють” розробники. Про підготовку і оформлення ТЗ йдеться у консультації – оформлення Технічного завдання.

Юридичне оформлення домовленостей з розробниками і веб-студіями та інструменти контролю:

Юридичне оформлення домовленостей з розробниками і веб-студіями втілюється у правильно складеному, оформленому і підписаному Договорі про створення на замовлення програмного забезпечення та Технічному завдані. Аналогічно і щодо Договору про створення на замовлення веб-сайту. З цього виходить, що юридичною формою втілення інструментів контролю є:

  • Договір про створення на замовлення об’єкту права інтелектуальної власності (програмного забезпечення / сайту) та передачу майнових прав на нього. Договір має бути складено і оформлено з дотриманням рекомендації, на які вказано у цій консультації.
  • Технічне завдання до Договору, що містить вичерпний перелік вимог до функцій кінцевого продукту, їх опис, критерії належності та прийнятної функціональності, інакше кажучи “роботи”, створеного програмного забезпечення або сайту. Технічне завдання має бути оформлено так само, як і Договір та містити вказівку на те, що є невід’ємним додатком Договору з розробником.

13 порад юриста щодо контролю розробки програмного забезпечення і сайтів:

  1. Договір має містити і деталізувати інструменти контролю. Як вказано вище, Договір з розробником має чітко визначати: опис кінцевого продукту з визначенням його призначення та критеріїв прийнятної функціональності; строки і етапи виконання робіт, конкретний результат кожного етапу; чіткий розмір оплати за роботи виконані розробником і механізм розрахунку; чіткий детальний перелік обов’язків розробника; порядок переходу майнових прав інтелектуальної власності; прийому-передачі результату виконаних робіт та предмету розробки;  порядок та механізм виправлення недоліків предмету розробки; порядок припинення дії угоди.
  2. Договір з розробником має передбачати передачу замовнику виключних майнових прав. З цього правила можуть бути лише виняткові унікальні виключення – розробник має обґрунтувати чому саме немає можливості передати виключні майнові права.
  3. Договір має містити вказівку на способи і форми контролю замовником повноти і своєчасності виконання обов’язків розробником. Це стосується і стадії прийняття результатів розробки, і поточної роботи на кожному етапі створення програмного забезпечення.
  4. В числі стандартного переліку обов’язків розробника радимо вказувати тестування програмного забезпечення (сайту) на предмет належної “роботи” та відсутності багів і недоліків.
  5. В додаток до тестування рекомендується визначити строк “технічного супроводу і підтримки”, яка надається розробником вже після передачі предмету розробки. Звісно, цей обов’язок не з переліку стандартного набору і за нього доведеться доплатити.
  6. Договір з розробником має визначати правові наслідки, в їх числі і санкції, у випадку несвоєчасного або неналежного створення програмного забезпечення чи сайту. Такі положення мають супроводжуватися конкретним механізмом реалізації.
  7. Технічне завдання складати своїми силами або із залученням сторонніх спеціалістів, які не пов’язані з розробником.
  8. Технічне завдання слід складати з дотриманням рекомендацій, які наведені у консультації за посиланням вище. У технічному завдані рекомендується навести перелік та визначення “багів” і недоліків. Тобто вказати які особливості функціонування предмету розробки однозначно є недоліками і потребують безкоштовного виправлення з боку розробника.
  9. Радимо вказати у ТЗ тип пристроїв, на яких має бути забезпечено функціонування програмного забезпечення, та мінімальну (за продуктивністю) конфігурацію, на якій гарантовано функціонуватиме розроблюваний продукт.
  10. Договір з розробником і Технічне завдання слід оформлювати з дотриманням таких правил: 1) підписується кожна сторінка Договору та ТЗ (не тільки остання); 2) ТЗ, замість підписання на кожній сторінці, допустимо прошити, пронумерувати і скріпити біркою з підписами замовника і розробника; 3) у ТЗ, так само, як і у Договорі з розробником, зазначаються повні реквізити сторін; 4) угоди, які укладають на значні суми, доцільно додатково (це не обов’язково) посвідчити нотаріально.
  11. Перевіряйте повноваження! Повноваження керівника (для юридичних осіб) або представника розробника (веб-студії), який підписує Договір та Технічне завдання, мають підтверджуватися статутом та відомостями з ЄДР або довіреністю. Якщо Договір підписує представник за довіреністю, вона обов’язково долучається до Договору.
  12. У разі встановлення порушень з боку розробника (веб-студії) щодо строків виконання роботи за договором, реалізації функцій програми чи сайту, недоліків у їх роботі тощо – невідкладно направляти на адресу розробника претензію з викладенням зауважень, чітких вимог і строку їх виконання.
  13. І останнє – не залишайте поточні питання процесу розробки програмного забезпечення чи сайту без уваги. Проявляйте ініціативу та надсилайте запити щодо ходу розробки. Так само своєчасно реагуйте на запити і уточнення розробника, надавайте останньому детальну і повну інформацію.

Роз’яснення визначень, які використовуються у цій консультації:

  • Розробник – це узагальнююче визначення для всіх суб’єктів, які надають послуги зі створення програмних продуктів, включаючи і сайти. Тобто, це і юридичні особи, і ФОП, і звичайні фізичні особи без статусу ФОП.
  • Предмет розробки – це об’єкт права інтелектуальної власності, який створюється розробником за завданням замовника, яке закріплено у договорі та технічному завданні. Це і сайт, що створюється веб-студією, і мобільний додаток для сучасних гаджетів, і спеціалізоване програмне забезпечення для обладнання вузькоспеціалізованого призначення.

Всі інші визначення трактуються у загальноприйнятому значенні. Наведені 13 порад покликані допомогти замовнику ефективно контролювати розробку програмного забезпечення або сайту. Розробників і веб-студії не варто сприймати як опонентів. Однак, взаємний контроль і чіткі вимоги до кінцевого результату тільки на користь плідній та результативній співпраці. З питань юридичних консультацій щодо оформлення домовленостей та розв’язання спорів з розробниками звертайтеся за телефоном – 0506437903.

Блог і Консультації – Як контролювати розробку програмного забезпечення?