Оскарження рішення державного реєстратора

Оскаржити рішення державного реєстратора до Міністерства юстиції.

Оскарження рішення державного реєстратора

Як оскаржити рішення державного реєстратора в Україні? Куди подавати скаргу? Які строки і порядок оскарження? Відповіді на питання надає юрист ГО “Правовий супровід” Юлія Бурим. У консультації також йдеться про підстави для відмови у задоволенні скарги і міру відповідальності державного реєстратора за незаконне рішення.

Оскаржити рішення державного реєстратора до Міністерства юстиції.
Строки і порядок оскарження незаконних рішень державних реєстраторів.

Як оскаржити рішення державного реєстратора?

Команда юристів ГО “Правовий супровід” вже довгий час займається реєстрацією громадських об’єднань, товариств та інших юридичних осіб. Не секрет, що не кожна реєстраційна дія завершується 100% успіхом. У випадку коли відмова є необґрунтованою та незаконною виникає необхідність оскаржити рішення державного реєстратора. Про підстави і мотиви для оскарження, а також те, як оформити скаргу на рішення державного реєстратора, читайте далі у цій статті.

Оскарження рішення державного реєстратора – куди звернутися?

Державні реєстратори в Україні часто приймають рішення не на користь заявників. У разі відмови у вчиненні реєстраційної дії, слід знати як оскаржити рішення державного реєстратора і куди подавати скаргу. Законом передбачено дві інстанції, до яких можна звернутися з метою оскарження рішення державного реєстратора – це Міністерство юстиції України та його територіальні органи, а також суд. Предметом цієї публікації є оскарження незаконних дій та бездіяльності державних реєстраторів саме до Мінюста і його територіальних органів.

До Міністерства юстиції України подаються скарги:

  • на реєстраційні дії, проведені державним реєстратором (крім випадків, коли такі реєстраційні дії були проведені на підставі рішення суду);
  • на рішення, дії чи бездіяльність територіальних органів Мінюсту України.

До територіального органу Міністерства юстиції України, наприклад, Головного територіального управління юстиції у м. Києві, можна оскаржити:

  • дію або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації на відповідній території щодо якої реалізуються повноваження територіального органу Міністерства юстиції України;
  • рішення (за винятком рішення, відповідно до якого проведено реєстраційну дію), дії чи бездіяльність державного реєстратора.

При цьому, територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги відносно державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, що провадять свою діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

Строки оскарження рішення державного реєстратора.

Для того, щоб скарга була подана вчасно та напевно розглянута по суті, слід бути обізнаними щодо строків оскарження рішення державного реєстратора. Так, для оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного реєстратора або суб’єкта державної реєстрації до Міністерства юстиції України та його територіальних органів закон встановлює строк у 60 календарних днів з дня прийняття рішення, яке оскаржується або ж з дня, коли особа довідалась чи могла довідатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю державного реєстратора.

Для оскарження рішень, дії або бездіяльності територіальних органів Мінюсту України до Міністерства юстиції України встановлено значно коротший строк – 15 календарних днів з дня прийняття рішення державного реєстратора, або ж з дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

У які строки розглядається подана скарга?

На практиці скарги на рішення державних реєстраторів далеко не завжди розглядаються в межах базових строків, визначених законом. Державні службовці практично завжди користуються законною можливістю продовжувати строк розгляду скарги на реєстратора.

Чинним законодавством передбачено, що у випадках, коли розгляд та вирішення скарги по суті потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації чи залучення самого скаржника або ж інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи вправі визначити інші строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. Враховуючи це, остаточний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів. Закон також надає державному органу, що розглядає скаргу на дії державного реєстратора, три робочі дні з дня прийняття рішення для надсилання його скаржнику.

Скарга на рішення державного реєстратора: вимоги до складання.

Визначившись зі строками оскарження переходимо до найвідповідальнішого етапу – складання скарги на рішення державного реєстратора. За загальним правилом скарга подається особою, яка вважає, що її права порушено у письмовій формі та має містити наступні відомості:

• повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, в разі якщо скарга подається представником;
• зміст рішення, дій чи бездіяльності, що оскаржуються з посиланнями на норми чинного законодавства, що на думку скаржника порушуються;
• викладення фактичних обставин, що обґрунтовують вимоги скаржника;
• відомості щодо наявності або відсутності судового спору з порушеного у скарзі питання (цю інформацію обов’язково слід вказати у скарзі, адже в разі якщо судом розглядається аналогічна скарга, оскаржуване рішення може бути скасовано);
• підпис скаржника або ж його представника з зазначенням дати складання скарги.

До скарги слід долучити засвідчені в установленому порядку копії документів, які доводять наявність факту порушення прав скаржника, а в разі якщо скарга подається представником скаржника – слід додати довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або засвідчену копію такого документа.

Результати розгляду скарги на рішення державного реєстратора.

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають рішення про відмову у задоволенні скарги або ж про її повне чи часткове задоволення. У разі задоволення скарги на дії державного реєстратора, уповноважений орган може винести одне з наступних рішень, залежно від змісту скарги:

  • у разі оскарження реєстраційної дії, рішення територіального органу Міністерства юстиції може бути прийняте рішення про скасування реєстраційної дії або рішення територіального органу Міністерства юстиції України;
  • у разі оскарження відмови у державній реєстрації може бути винесено рішення про проведення відповідної державної реєстрації;
  • рішення може передбачати виправлення технічної помилки, яку допустив державний реєстратор;
  • рішення може передбачати тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру;
  • рішення може анулювати доступ державного реєстратора до Єдиного державного реєстру;
  • рішення може скасувати акредитацію суб’єкта державної реєстрації;
  • за відповідним рішенням може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності посадову особу територіального органу Міністерства юстиції України;
  • до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України може бути направлено подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Підстави для відмови у задоволені скарги на дії державного реєстратора.

Міністерство юстиції України, а також його територіальні органи вправі відмовити у задоволенні скарги, у таких випадках:

  1. Скаргу оформлено без дотримання вимог, визначених законом.
  2. На момент прийняття рішення про задоволення скарги шляхом скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації новоствореної юридичної особи, іншої організації, державної реєстрації ФОП, припинення юридичної особи, іншої організації, припинення підприємницької діяльності ФОП або шляхом проведення реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі проведено таку реєстраційну дію щодо відповідної особи.
  3. У разі надходження інформації про наявність судового рішення або ухвали про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди між сторонами.
  4. У разі надходження інформації про наявність судового провадження у зв’язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави.
  5. За наявності рішення цього органу з аналогічного питання.
  6. Якщо вже розглядається скарга з такого самого питання від того самого скаржника.
  7. Подання скарги неуповноваженою особою.
  8. Закінчення встановленого законом строку подачі скарги (пропуск строку на оскарження).
  9. Коли розгляд питань, порушеного у скарзі, не належить до компетенції органу.
  10. Якщо, на думку державного службовця, який розглядає скаргу, державним реєстратором або територіальним органом Міністерства юстиції України прийняте законне рішення.

Отримання негативного результату розгляду скарги на рішення державного реєстратора від Міністерства юстиції чи його територіального органу – не є крапкою в процесі оскарження рішення державного реєстратора. Пам’ятайте про можливість оскарження рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України і його територіальних органів до суду.

Перш ніж подавати документи – перевірте себе самостійно!

Надумані, незаконні і необ’єктивні рішення державних реєстраторів мають бути оскарженні, скасовані або переглянуті. А от щоб у реєстратора не було дійсно об’єктивних причин для прийняття небажаного для Вас рішення, потрібно складати документи з дотриманням вимог закону.

Розділ Блог сайту Legal Support містить консультації щодо підготовки всіх установчих документів. Наприклад, за цим посиланням наведена інформація про підготовку статуту товариства з обмеженою відповідальністю за вимогами нового закону.

Ви завжди зможете оскаржити рішення державного реєстратора, але це не причина для того щоб не переглянути вимоги закону або не звернутися до професійних юристів. Навіть за наявності дійсно необ’єктивного рішення реєстратора, не завжди можна розраховувати на позитивний результат розгляду скарги. А про що говорити, якщо документи подані на реєстрацію дійсно не відповідають вимогам закону?

Відповідальність державного реєстратора за незаконну відмову:

Стикаючись з несправедливим рішенням державного реєстратора, на думку приходять міркування щодо відповідальності працівників державного апарату. І не зважаючи на те, що іноді здається ніби-то її немає, все ж службовці несуть відповідальність за порушення законодавства у сфері державної реєстрації. Так, закон передбачає, що шкода, заподіяна суб’єктами державної реєстрації, підлягає відшкодуванню на підставі судового рішення, яке набрало законну силу.

Крім того, поширена практика притягнення державних реєстраторів до дисциплінарної відповідальності. За наявності підстав, коли дії державного реєстратора містять ознаки адміністративного чи кримінального правопорушення, порушується питання про притягнення реєстратора до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Таким чином, за наявності у діях реєстратора ознак складу злочину або адміністративного правопорушення не достатньо лише оскаржити рішення державного реєстратора, необхідно додатково скласти і подати заяву про вчинення злочину або, відповідно, адміністративного правопорушення.

Хто правий? Від теорії до практики.

Пропонуємо проаналізувати практичну ситуацію, у якій з боку державного реєстратора мало місце прийняття необґрунтованого рішення про зупинення розгляду документів поданих на реєстрацію товариства. Не менш поширені факти незаконної відмови з боку державних реєстраторів у вчиненні такої реєстраційної дії, як реєстрація юридичної особи.

Приклад необґрунтованого рішення державного реєстратора.
Приклад необґрунтованого рішення реєстратора.

В обґрунтування прийнятого рішення про зупинення розгляду документів, державний реєстратор вказав про подання документів у неповному обсязі. Однак, в подальшому зазначив, що у створюваному товаристві є лише один учасник, а про яких інших учасників йде мова у тексті статуту йому не зрозуміло.

Така вимога держслужбовця вбачаться абсурдною. По-перше, всі передбачені законом документи подані до реєстрації, а зауваження реєстратора стосувалися саме їх змісту, отже підстава зупинення розгляду вже вказана незаконно і, як мінімум, не коректно.

По-друге, достатньо звернутися до норм закону, щоб побачити, що вищим органом управління товариства є саме Загальні збори учасників (не залежно від їх фактичної кількості). Навіть якщо учасник один, передбачений статутом і законом орган управління все одно називатиметься саме так, як би не хотілося державному реєстратору. Дійсно, у законі передбачено особливості проведення загальних зборів учасників товариства, до складу якого входить лише одна особа – всі рішення приймаються одноособово і оформлюється у формі документа, що так і називається – письмове рішення учасника.

Закон завжди містить достатньо підстав щоб оскаржити рішення державного реєстратора і притягнути його до відповідальності.

Що протиставити абсурдним “аргументам” державного реєстратора?

У даному випаду положення статуту, що був поданий до реєстрації повністю відповідали положенням закону. Щодо пунктів 3 і 4 рішення державного реєстратора ще можно вести дискусію, хоча і тут на згадку приходять правила, передбачені частиною 6 статті 11 Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю”, що спростовують і решту “аргументів” реєстратора.

Однак, державний реєстратор мав іншу думку і у повідомленні про зупинення розгляду документів вказав, що всі розділи статуту мають бути оформлені на одного учасника. Така вимога носить абсолютно незаконний характер, адже не передбачена жодним нормативним документом, а є виключно забаганкою конкретного реєстратора, звичайної людини, яка дозволяє собі занадто багато.

Подібна абсурдна логіка легко розбивається, коли стикається з прямим цитуванням і повторенням вимог закону, як от щодо Загальних зборів учасників товариства. Тому, якщо є достатні підстави, то слід оскаржити рішення державного реєстратора.

Разом з тим, швидше і легше подати документи на реєстрацію до нотаріуса, який має доступ до ЄДР. Нотаріуси рідко коли шукають надумані причини для відмови або зупинення розгляду документів. І хоча держава почала активно втикати палиці у колеса цієї інституції, нотаріуси залишаються найоптимальнішим способом провести державну реєстрацію юридичної особи. Принаймні останні не вигадують собі ніяких “показників ефективності і чесності”, які залежать від кількості абсурдних відмов і зупинень.

Зверніть увагу на такий цікавим факт – нотаріус, при проведенні державної реєстрації, виступає у ролі державного реєстратора і його дії так само можуть бути оскарженні до Міністерства юстиції України.

Оскаржувати чи не оскаржувати – ось питання.

Після отримання незаконного рішення державного реєстратора, перед заявником, як правило, постає логічне запитання – як вчинити? Домагатися справедливості та оскаржити рішення державного реєстратора, виконати поставлені вимоги реєстратора або подати документи на реєстрацію до нотаріуса?

Перший шлях однозначно забере у Вас немало енергії, часу та матеріальних затрат. Однак, в результаті Ви цілком можете одержати бажане рішення і моральне задоволення від почуття досягнутої справедливості.

З іншого боку – час дороге задоволення і іноді важливо швидко одержати необхідний результат. У такому випадку простіше виконати вимоги державного реєстратора, часом навіть закривши очі на їх безпідставний характер. Тим не менш, ідучи цим шляхом, ми ніби-то миримося зі своєрідним свавіллям у трактуванні державними службовцями норм чинного законодавства і опиняємося у вимушеній позиції. Ще гірше – статутний документ товариства після задоволення всіх забаганок реєстратора перетворюється на такий самий абсурд, як і незаконні вимоги реєстратора.

На наш погляд оптимальним є третій варіант – подати документи на реєстрацію до нотаріуса і одночасно подати скаргу, у якій навести факти порушення, з однією простою метою – притягнути до відповідальності і покарати реєстратора, який за бюджетні кошти приймає необґрунтовані і незаконні рішення.

Так чи інакше, вибір завжди за кожним з нас. Обираючи свій шлях, не дайте складнощам, що супроводжують підготовку та подання скарги на дії державного реєстратора, зупинити Вас. Спеціалісти Legal Support готові надати якісну юридичну допомогу, провести онлайн-консультацію і допомогти оскаржити рішення державного реєстратора до Міністерства юстиції. На цьому завершуємо публікацію і бажаємо всім нашим читачам тільки позитивних рішень державних реєстраторів!

Блог – Як оскаржити рішення державного реєстратора? Строки і порядок оскарження.