Медіація в Україні та світі – продовжуємо ділитися знаннями і досвідом позасудового вирішення конфліктів. Суперечка у відносинах з контрагентом, корпоративний спір або конфлікт в сім’ї – медіатор допоможе сторонам конфлікту розв’язати всі ці проблеми. Дізнайтеся більше з моєї нової публікації про розв’язання спорів без звернення до суду.

Медіація: вирішуємо спір без суду

З кожним днем почути про медіацію в Україні можна все частіше. Недовіра до судової системи, бажання уникнути паперової бюрократії та вирішити існуючі проблеми з найменшими часовими та фінансовими втратами – все це спонукає учасників конфлікту до пошуку альтернативних способів вирішення спору. Найпопулярнішим серед позасудових методів врегулювання спору залишається медіація. Розуміння того, що саме являє собою процедура медіації та як вона працює, допоможе кожному по-новому поглянути не тільки на сам конфлікт, а і на стосунки, які ми підтримуємо з іншими людьми.

«Конфлікт – це не проблема, а трамплін у майбутнє» ©Медіація

Життя людини, як соціальної істоти, неможливо уявити без виникнення проблем та незгод. В тій чи іншій мірі, в критичних ситуаціях кожен з нас «реагує» на оточуючі обставини або людей у негативному ключі, і це, в принципі є нормальним явищем. Погодьтеся, неможливо подобатися всім та постійно перебувати у стані «радісного дельфіна», який завжди задоволений.

Пропоную замислитись над тим, які відчуття та яку реакцію у вас викликають такі слова як «спір», «конфлікт», «незгода»? Скоріш за все, вони діють як фактор стресу, змушують напружитись, зібратися, бути готовим дати відсіч та стати до бою. А що буде, якщо подивитися на ситуацію, в якій має місце сутичка різних точок зору у раціональному ключі?

Власне, медіація цим і займається, адже в її основі лежить сприйняття конфлікту як «точки росту», тобто місця, від якого можна відштовхнутися та перейти на інший рівень, покращити, а не знищити те, що існує. В більшості випадків, медіація допомагає це зробити, адже під час її застосування сторони конфлікту проходять свого роду перевтілення, перетворюючись із ворогів та суперників у партнерів та навіть друзів. Звучить як диво, але це дійсно працює і працює вже достатньо давно.

Медіатори і медіація – історія в Україні та світі.

Медіація, як позасудовий шлях вирішення конфлікту, не є новим поняттям. Історія її застосування у світі бере початок з прадавніх часів, коли для того аби поставити крапку у спорі, громадяни зверталися до «старійшин» – наймудріших та найавторитетніших людей серед населення. В подальшому, можна сміливо говорити про те, що медіація розвивалася паралельно із судовою системою, адже її актуальність ніколи не втрачалася. На сьогоднішній день в деяких юрисдикціях її застосування у ряді спорів є обов’язковим перед зверненням до суду.

Медіація в Україні – вирішуємо спір без суду.

Згідно останніх змін, внесених до процесуальних кодексів України, можна говорити про існування в Україні так званої «судової» медіації. Тобто сам суддя, під час відкриття провадження у справі і перед початком розгляду справи по суті може запропонувати сторонам примиритися. Водночас, якщо врахувати завантаженість суддів, така медіація є далекою від класичної процедури, та носить скоріше формальний характер: «Бажаєте примиритися? Ні? Тоді, давайте ваші аргументи та правові позиції».

Спеціального законодавства, яке б регулювало процедуру медіації в Україні, а також містило б вимоги щодо того, хто має право на її проведення немає. Відповідні законопроекти вже довгий час знаходяться у Верховній Раді без помітного руху. Разом з тим, нещодавно до Класифікатору професій України була внесена професія медіатора, а саме 2442.2 – «фахівець з урегулювання конфліктів та медіації у соціально-політичній сфері» Наразі професійною підготовкою медіаторів Україні, здебільшого займаються громадські організації, вони ж і ведуть реєстр акредитованих медіаторів.

Особа медіатора, його якості, знання та практичні навички.

Практикувати медіацію, як позасудовий спосіб вирішення спорів, може та людина, яка знає її сутність і принципи та володіє високими комунікаційними навичками. Юридична освіта не є обов’язковою, хоча розуміння основних правових засад може стати у нагоді. В іншій частині – надання правової оцінки позиції кожної сторони, можливих перспектив розгляду такого спору в суді та диплом про юридичну освіту, можуть навіть заважати, адже все це – не про медіацію. Головна характеристика медіатора – нейтральність, що, серед іншого, означає незалежність його відношення до сторін від того, хто більш «правий» з юридичної точки зору.

Важко уявити в якості медіатора людину, що не викликає довіру, тому ще однією важливою характеристикою цієї професії є авторитет особи, що проводить медіацію. Без цього під загрозу постає сама процедура, адже саме медіатор проводить сторін почергово по кожному з її етапів, а значить, сторони мають першочергово дослухатися до його слів та запитань. Довіра до медіатора з боку її сторін так само важлива з точки зору конфіденційності, адже часто в процесі вирішення суперечки спливає інформація, що носить конфіденційний характер, і сторони мають достатньо довіряти своєму медіатору, щоб сказати те, що важливо, без страху розголошення.

Комунікабельність, як здатність слухати і чути, своєчасно задавати правильні запитання та навіть просто промовчати у потрібний момент – все це невід’ємна ознака особи медіатора, завдяки якій сама процедура медіації стає можливою. Медіатор також має бути враховувати культурні, етнічні та інші відмінності, що існують між сторонам конфлікту. Їх усвідомлення та прийняття допоможе йому виявити конфліктогени, що спливають в ході розмови під час медіації, та провадити бесіду у раціональному ключі.

Чому медіація працює? Сутність та принципи процедури.

Медіація – це складання зброї, та перехід до мирних переговорів. Сторони більше не вороги – вони сідають за стіл працюють спільно аби знайти рішення, що влаштує обох. Певно, найголовніше у цій процедурі – довіра. Довіра до медіатора, якому сторони ввіряють свій конфлікт, до себе, аби почути свій внутрішній голос, та зрозуміти, що насправді є важливим, і, зрештою, довіра до свого опонента, в якому все менше бачиться ворог. А більше – партнер. Чому так?

За своєю сутність медіація є добровільною процедурою, а значить, ідучи на неї, сторони хоча б теоретично, та все ж таки уявляють можливим примирення і бажають його досягти.

Поетапно медіація виглядає наступним чином:

1. Премедіація – роз’яснення сторонам сутності та принципів медіації.
2. Зустріч медіатора з учасниками конфлікту. Під час першої зустрічі медіатор почергово пропонує кожній стороні конфлікту розповісти своє бачення проблеми. Медіатор надає кожному стільки часу, скільки потрібно аби висловитись та використовуючи спеціальні комунікативні навички, допомагає другій стороні не просто прослухати, а почути точку зору опонента.
3. На наступному етапі відбувається робота з інтересами сторін – спільні або індивідуальні зустрічі сторін з медіатором. Медіатор допомагає подивитися на конфлікт ширше, розкрити потреби, що стоять за позицією кожної сторони. Саме тут прослідковується яскрава відмінність медіації від судового розгляду справи. У судовому провадженні суддя працює виключно з правовими позиціями сторін. Натомість медіатора цікавлять саме інтереси, які часто можуть сягати значно глибше, ніж здається навіть самим сторонам. Цікаво, що лише в разі ідентифікації та задоволення таких потреб можна говорити про вирішення конфлікту.
4. Далі відбувається робота з безпосереднього вирішення конфлікту. Медіатор не пропонує шляхи вирішення спору та не дає жодної правової оцінки варіантам, які пропонують сторони. Він дає сторонам висловити свої судження, щодо можливого примирення, дізнається про те, як кожен з учасників спору бачить вихід з кризової ситуації. Вислухавши кожного, сторони разом з медіатором досягають згоди шляхом обговорення всіх спірних моментів та приймають рішення щодо того, як слід діяти кожній зі сторін для завершення та подальшого уникнення конфлікту.
5. За бажанням сторін рішення за результатами медіації може бути оформлено у вигляді юридичного документа – цивільно-правового договору, мирової угоди тощо. Така фіксація домовленостей не є обов’язковою. За своєю природою медіація є добровільним процесом, тому дотримання дій, про які сторони домовились покладається на їх добру волю. Можна сказати, що медіація розрахована на те, аби пройшовши крізь всю процедуру, її сторони одержали достатню мотивацію дотримуватись спільної позиції, заради важливого та цінного для обох сторін результату у майбутньому.
6. Останній етап є також факультативним і полягає у тому, що через деякий час медіатор контактує зі сторонами медіації, аби впевнитися, що вони дотримуються досягнутих домовленостей. В разі, якщо учасникам медіації потрібна додаткова допомога медіатора, останній надає її у необхідному обсязі.

Класична медіація – новий шлях до вирішення конфліктів в Україні.

Саме так виглядає класична медіація, яка є розумним способом, здатним вивести на новий рівень кожного, хто матиме достатньо мужності, аби на нього стати. Важливо знати, що медіація не позбавляє її сторін права звернутися до суду – якщо згоди не буде досягнуто (не всі спори є медіабельними), у будь-який момент учасники конфлікту можуть обрати позовне провадження. Однак враховуючи такі переваги як економія часу (фактично дві-три зустрічі з медіатором у зручний для сторін час), економія коштів (відсутність необхідності сплачувати судовий збір та нести витрати на допомогу адвоката) та зрештою економію нервів (певно чи не найважливіший ресурс у наш час), медіація однозначно варта того, аби дати їй шанс.

Окрім класичної та звичної форми медіації, яка передбачає особисту зустріч медіатора і сторін конфлікту, доступна послуга онлайн-медіації. Детальніше про remote-спосіб медіації за посиланням – послуги онлайн-медіатора.

Медіація в Україні поступово формує позитивні кейси. Ми сприяємо вирішенню найскладніших конфліктів і ділимося досвідом з Вами. Надалі на просторах нашого блогу про медіацію плануємо продовжувати розкривати нюанси та особливості медіації, як позасудового способу вирішення спорів. Запрошуємо до ознайомлення всіх зацікавлених у розвитку власних комунікативних навичок, а також тих, кому медіація може стати у практичній нагоді.

З повагою, Юлія Бурим