У центрі уваги – фінансовий контроль і моніторинг за новим законом. 28 квітня 2020 року – відправна точка, з якої почали застосовуватись правила закону про запобігання та протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Закон, у буквальному сенсі, знищує більшість класичних способів податкової оптимізації. Оновлене законодавство передбачає ризик-орієнтований підхід. Переказ коштів не відповідає даним про фінансову спроможність клієнта? Банк поставить питання про документальне підтвердження сумнівної операції. Перевірка проводиться і у разі невідповідності переказів профілю клієнта – проведення підозрілих чи незвичних для клієнта операцій.

Ще більше сюрпризів криється у нормах про відповідальність тих, хто забезпечує правовий і бухгалтерський супровід бізнесу. Консультанти, бухгалтери і юрисконсульти можуть отримати суттєвий штраф за застосування раніше звичних способів допомоги клієнту. Фінансовий контроль і моніторинг розглядаються у цій статті у призмі виявлення і правильної оцінки ризиків, законної протидії санкціям і блокуванню коштів через процедури фінмоніторингу.

Фінмоніторинг і контроль за фінансовими операціями.

Після посилення правил фінансового моніторингу банки почали прискіпливо вивчати транзакції українців. Найбільше від цього страждають нові клієнти. Якщо у банкірів з’являється найменший сумнів у походженні коштів, вони не тільки не виплатять їх з рахунку, але навіть не зарахують на депозит. Фінансовий моніторинг стосується без винятку всіх клієнтів, як фізосіб, так підприємців і юросіб. Всі вони повинні показати походження коштів. Банки цікавить, що за кошти зараховані на рахунок та звідки вони, чи сплачені податки, чи відповідає загальна сума надходжень інформації у декларації тощо. Якщо клієнт банку за минулий рік офіційно заробив 400 тисяч гривень, то покласти на депозит 900 тисяч навряд чи вийде.

Підхід “знай свого клієнта” значно полегшує роботу банків. Він дозволяє сформувати профіль клієнта і знати, які операції проводить клієнт та як реагує на запити банку по уточненню інформації. Характер діяльності клієнта має бути повністю зрозумілий банку і не викликати жодних підозр. Тоді клієнт отримує спокійну співпрацю з банком і мінімум нагадувань про фінансовий моніторинг.

Фінансовий контроль і моніторинг передбачає перевірку:

• змісту, характеру та мети фінансової операції;
• суми фінансової операції, її документального обґрунтування та форми розрахунку;
• відповідності документального обґрунтування фінансової операції (контракту чи інвойсу) діяльності, якою займаються сторони;
• місця проживання (реєстрації) сторін фінансової операції.

Звідки з’явився фінмоніторинг та яка мета його запровадження?

Спосіб реалізації фінансового моніторингу в Україні з кожним роком наближається до міжнародних стандартів. Законодавство України активно доопрацьовується для узгодження з міжнародними ініціативами щодо протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, а також фінансуванню тероризму. Припускаємо, Вам знайомі такі абревіатури, як AML, FATCA, AEOI та BEPS. За ними криються згадані міжнародні ініціативи і програми. Цікавий факт – окрім задекларованої протидії легалізації незаконних доходів, законодавство у цій сфері виконує ще одну важливу для держави роль. За лозунгами боротьби з відмиванням незаконних доходів та фінансуванням тероризму криється і друга мета – протидія розмиттю бази оподаткування.

Збільшення податкових надходжень через посилення контролю за грошовими операціями та знищення схем податкової оптимізації – це і є справжня внутрішньодержавна мета нового закону. Що передбачає фінансовий моніторинг? Фінмоніторинг полягає у зборі інформації про фінансові операції фізичних і юридичних осіб з метою її аналізу та виявлення ризикових і “сумнівних” операцій, які, наприклад, не узгоджуються з фінансовим станом суб’єкта.

Стаття, яку Ви переглядаєте, ознайомить з новими правилами фінансового моніторингу і контролю в Україні. Подивимось на нові правила і згадаємо старі. Дізнаємось про “примусовий донос” та нові обов’язки юрисконсультів і бухгалтерів за законом про фінмоніторинг. Перевірки органів контролю, які можуть бути наслідком проведення фінансового моніторингу, не розглядаються у рамках даної статті. Про допомогу юриста з питань, що пов’язані з супроводом під час проведення перевірок органів контролю, читайте у матеріалі – Перевірки податкової, Держпраці та Держпродспоживслужби.

Новий закон про фінансовий моніторинг – коментарі юриста.

Не станемо цитувати текст закону №361-IX від 06.12.2019 – з його останньою автентичною редакцією можна ознайомитись на сайті “Ради”. Задекларована мета закону – запобігання та протидія легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Ми проаналізували його положення і виділили 5 ключових моментів, які обов’язково потрібно знати про фінансовий контроль і моніторинг за новим законом.

Усвідомлення ключових новел закону потрібне для правильної оцінки ризиків застосування санкцій та протидії блокуванню коштів на рахунках у фінансових установах. Перед проведенням ризикових операцій поверніться до переліку з наступних 5 пунктів, перегляньте його та зробіть висновки:

1. Порогові фінансові операції, які підлягають моніторингу і контролю (стаття 20 закону). Фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400.000 гривень (для лотерей та азартних ігор – 55.000 гривень) або дорівнює чи перевищує цю суму в еквіваленті в іноземній валюті, банківських металах або інших активах. При цьому, також враховуються наступні чинники: 1) зарахування або переказ коштів та здійснення інших операцій у разі, якщо хоча б одна із сторін – учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання (місцезнаходження) або рахунок у державі, що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у боротьбі з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом; 2) фінансові операції здійснюються політично значущими особами, членами їх сімей або пов’язаними особами; 3) фінансові операції із переказу коштів за кордон (особливо до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон); 4) фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів).
2. Підозрілі фінансові операції та діяльність (стаття 21 нового закону). Фінансові операції або спроба їх проведення незалежно від суми, на яку вони проводяться, вважаються підозрілими, якщо суб’єкт первинного фінансового моніторингу має підозру, що вони є результатом злочинної діяльності або пов’язані з такою діяльністю. При визначенні того, чи є підозрілою фінансова операція або діяльність, суб’єкт фінансового моніторингу враховує дослідження, підготовлені спеціально уповноваженим органом.
3. Аудитори, адвокати, бухгалтери і нотаріуси – відтепер не завжди на захисті Ваших інтересів. Стаття 6 нового закону передбачає віднесення аудиторів і аудиторських компаній, юристів і юридичних компаній, адвокатів, бухгалтерів та нотаріусів  до числа суб’єктів первинного фінансового моніторингу. У випадку виявлення ризикових операцій вони зобов’язані сповістити про це спеціально уповноважені органи (частина 3 пункту 8 статті 7 нового закону). Не дотримання цього правила тягне за собою накладення на них чималих штрафів, про які сказано нижче.
4. За старими правилами, розмір штрафів для суб’єктів фінмоніторингу, окрім банків, складав 34 тисяч гривень. За новим законом штрафи диференційовано та збільшено майже кратно. Так, за порушення порядку замороження/розмороження активів та зупинення фінансових операцій – у розмірі до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За незабезпечення належної організації та проведення первинного фінансового моніторингу, відсутність належної системи управління ризиками, повторне невиконання вимог суб’єктів державного фінансового моніторингу про усунення виявлених порушень та/або про вжиття заходів для усунення причин, що сприяли їх вчиненню – до 7950 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повний перелік санкцій наведено у статті 32 закону про фінансовий контроль і моніторинг.
5. Блокування операцій і замороження активів (стаття 22 закону). Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний негайно та без попереднього повідомлення клієнта заморозити активи, пов’язані з тероризмом та його фінансуванням, іншою незаконною діяльністю. Одночасно із замороженням активів, суб’єкт фінмоніторингу зобов’язаний повідомити спеціально уповноважений орган та Службу безпеки України. Блокування (зупинення) фінансових операцій відбувається в порядку статті 23 закону.

Розсудливе використання отриманих знань про ключові правила за новим законом – найкращий спосіб законної протидії санкціям, зокрема і блокуванню коштів. Бізнесу слід діяти на упередження. Як приклад, якщо ФОП планує суттєво змінити вид діяльності або провести нестандартну для себе операцію (за сумою чи видом діяльності), бажано заздалегідь попередити про це банк та тримати під рукою підтверджуючі документи (рахунок-фактуру, договір та акт).

Віртуальні (цифрові) цінності за законом про фінмоніторинг.

Пункт 13 частини 1 статті 1 закону вперше в Україні на законодавчому рівні розкриває визначення віртуальних активів. За новим законом віртуальні активи є цифровим вираженням вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей.

Операції з віртуальними активами підпадають під фінансовий моніторинг і контроль з дня набрання юридичної сили новим законом. Його дія розповсюджується на операції з криптовалютами та іншими цифровими активами. Компанії, які надають послуги з обміну, зберігання, реалізації та переказу цифрових активів, зобов’язані здійснювати первинний фінансовий моніторинг. Відповідно, верифікація клієнтів і застосування методу оцінки ризиків є обов’язковими.

Якщо біржа або інша подібна установа здійснює в інтересах клієнта операцію в криптовалюті у розмірі більше 55.000 гривень в еквіваленті, то вступають в дію правила фінансового моніторингу. Відбувається збір інформації про клієнта, перевірка операції та оцінка ризиків. Клієнт зобов’язаний надати інформацію про походження віртуальних активів та призначення операції. Інформація про підозрілі операції передається до Державної служби фінансового моніторингу.

Постачальник послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів є суб’єктом первинного фінансового моніторингу і контролю (пункт 8 частини 2 статті 6 закону). Біржі та сервіси з обміну віртуальних активів більше не зацікавлені у приватності своїх клієнтів. Ці установи зацікавлені у вимушеній верифікації клієнтів та захисті власних інтересів з огляду на нові правила фінмоніторингу.

Декілька речень про життя грального бізнесу і його клієнтів за новим законом. На гральний бізнес (букмекерські контори і лотереї, казино та інші гральні заклади, у тому числі ті, які використовують “внутрішні “валюти” або віртуальні активи) покладаються обов’язки щодо здійснення первинного фінмоніторингу по відношенню до клієнтів. При прийняті ставок і виплаті виграшів застосовується порогове значення у розмірі 55.000 грн. У разі перевищення порогового значення наступна інформація про клієнта передається до Державної служби фінансового моніторингу: паспорт, РНОКПП, інформація про банківські рахунки тощо.

Проблема ефективної і законної легалізації доходів від операцій з віртуальними активами існує давно. Ще за часів небувало підвищеного інтересу інвесторів до криптоактивів, юристи об’єднання розповідали про прості способи законної легалізації доходів, отриманих від операцій з криптоактивами. Сутність законної легалізації доходів залишається такою ж, як і раніше, а найбільш правильний і безпечний крок для фізичних осіб – це декларування у загальному порядку. Тренд 2021 року – це прозорість і контрольованість всіх операцій та фактична відсутність банківської таємниці.

Позиція НБУ і Положення про фінмоніторинг:

Постановою Правління Національного банку України за №65 від 19.05.2020 року затверджено, так зване, Положення про фінмоніторинг. Кожен клієнт банку може дізнатися за якими критеріями банк буде оцінювати його діяльність і що для банку буде підозрілим. Ці критерії вказані у додатках 19 та 20. Рекомендуємо переглянути положення щоб спрогнозувати можливість виникнення конфліктних ситуацій з банком і попередити їх. Положення про здійснення банками фінансового моніторингу викладене на 192 сторінках і доступне для завантаження у PDF-форматі. Для переходу до повного тексту Положення НБУ натисніть на прикріплене зображення.

Фінансовий контроль і моніторинг за операціями з віртуальними активами (цифровими цінностями) посилено і деталізовано. Показовим є пункт 60 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, ключовий зміст якого процитовано нижче.

Банк встановлює високий ризик стосовно клієнтів, визначених у частині п’ятій статті 7 Закону про ПВК/ФТ, в інших випадках, визначених банком самостійно у внутрішніх документах банку з питань ПВК/ФТ, а також щодо:

1. Клієнтів (осіб), що здійснюють діяльність у сфері віртуальних активів.
2. Клієнтів щодо яких у банку є підозра про здійснення ними операцій ВК/ФТ.
3. Клієнтів щодо яких у банку є підозра стосовно їх належності до компаній-оболонок (здійснення ними фіктивної діяльності).
4. Клієнтів, що здійснюють фінансові операції за зовнішньоекономічними договорами, учасниками яких є особи, котрі мають реєстрацію, місце проживання або місцезнаходження в державі (юрисдикції) з переліку держав, що не виконують рекомендації FATF.

НБУ демонстративно ставить операції з віртуальними активами в один ряд з фінансуванням тероризму. І більше того – Національний банк України наводить цей критерій ризикованості операцій під пунктом першим. Тим самим прямо натякаючи на пріоритетність у визначенні ризиків під час здійснення “банківського контролю” і фінансового моніторингу.

Блокування коштів на рахунках та санкції передбачені законом:

Проблема несподіваного блокування коштів під час переказу добре знайома і підприємцям і звичайним фізичним особам. Незважаючи на чітко встановлену мінімальну суму, з якої фінконтроль є обов’язковим, проблема блокування виникає і при проведенні операцій зі значно меншими сумами. Користуючись положеннями статті 23 закону, банківські установи мають право зупиняти проведення фінансових операцій на будь-яку суму. Таке рішення, звичайно, має неприємні наслідки для особи, яка здійснює переказ.

Навіть 90.000 гривень, які виводяться з криптобіржі, можуть зависнути на рахунку. Це, поширений випадок і наслідок зовсім інших чинників, аніж гранична сума, встановлена законом. Як ми згадували вище, фінансовий моніторинг передбачає аналіз цілої низки чинників і обставин, які супроводжують операцію. Сума коштів – один з факторів, але не єдиний. Відомості про контрагентів, їх фінансовий стан, юрисдикції реєстрації (громадянства), попередні ризикові операції – суб’єкти первинного фінансового моніторингу зобов’язані оцінювати всі чинники у сукупності.

Яке майбутнє фінансового моніторингу і контролю? Виключно посилення! Попереду введення непрямих методів податкового контролю. Непрямі методи податкового контролю передбачають застосування заходів щодо визначення рівня достатку громадян. До непрямих методів контролю відносяться: оцінка майнового стану (нерухоме майно, транспортні засоби); відстеження покупок на значні суми; зобов’язання продавців повідомляти про покупки на значні суми; зобов’язання банків автоматично повідомляти про клієнтів, перекази яких значно перевищують підтверджений дохід.

Суб’єкти первинного фінансового моніторингу: нотаріуси, юристи, бухгалтери, консультанти та аудитори.

Такі міжнародні ініціативи, як BEPS, CRS, CbC reporting, AML, AEOI, MLI залишають все менше можливостей для раніше усталеної практики податкової оптимізації. На перший план виходить інша стратегія – побудова і оформлення юридично-коректної і прозорої моделі ведення бізнесу та законне запобігання санкціям у рамках фінмоніторингу. Як зазначалось, новий закон направлений не тільки проти легалізації незаконних доходів.

Банки “не люблять” працювати з нерезидентами, особливо з низькоподаткових та офшорних юрисдикцій.

Прийняття нового закону, який регулює питання фінансового контролю і моніторингу, має наслідком подальше обмеження застосування офшорних юрисдикцій для корпоративного структурування бізнесу. З огляду на обов’язкові AML процедури краще обирати ту ж юрисдикцію, де відбуваються фактичні бізнес-процеси. Законодавство про контрольовані іноземні компанії разом з новими правилами фінмоніторингу остаточно закінчує епоху класичних офшорів. За необхідності компенсувати ризики, притаманні реєстрації бізнесу виключно в Україні, використовуйте юрисдикції, які не входять до переліку офшорних та мають “позитивну репутацію”.

Юристи об’єднання, з більш ніж десятирічним досвідом консультування з питань фінмоніторингу, вказують на суттєві наслідки дії норм нового закону. Фундаментальна зміна старих правил – розширення переліку суб’єктів первинного фінмоніторингу. Віднесення до їх числа юристів і бухгалтерів ще більше обмежує можливості бізнесу у пошуку оптимальної стратегії побудови з використанням способів податкової оптимізації. Відповідальність, яка покладається на бухгалтерів, аудиторів, юристів і консультантів, призводить до того, що консультування з питань фінмоніторингу та податкової оптимізації відбувається неформально, без укладення договору. Такі побічні наслідки дії нового закону. З іншого боку – розглянуті сьогодні зміни і процеси є очікуваними та відбуваються у всіх державах світу.

Послуги, які надаються юрисконсультами з питань законодавства у сфері фінмоніторингу:

• оцінка ризиків і прогнозування наслідків проведення ризикових операцій, консультації;
• попередження і законна протидія блокуванню коштів, мінімізація наслідків;
• пошук найкращої правової моделі побудови бізнесу з урахуванням змін у законодавстві про фінансовий моніторинг та контрольовані іноземні компанії, зменшення супутніх ризиків.

У призмі санкцій та інших ризиків за законом у сфері фінансового моніторингу, кращим способом законної протидії є профілактика і уникнення проведення ризикових операцій. Якщо ж є сумніви у правильності обраної стратегії або негативні наслідки вже настали, покладайтесь на допомогу спеціалістів. З будь-яких юридичних питань, звертайтесь до юристів об’єднання. Номери телефонів, які наведені у розділі контакти, обслуговуються кожен день тижня, окрім неділі.