Приклади порушення авторських прав численні. Використання і розповсюдження авторського контенту без дозволу автора – це, на жаль, звична практика у сучасному цифровому світі. Який контент стає предметом зазіхань з боку порушників? Найбільш поширеним є порушення прав автора на контент, що розміщується у мережі Інтернет та соціальних мережах. Це зображення, аудіо та відеоконтент, тексти та програмні застосунки. Як протидіяти порушенням? Які способи захисту авторських прав дають найкращий результат? Саме ці питання розглянуті у статті – ми підготували повний гайд із захисту авторських прав з переліком конкретних способів і порад.

Повний гайд щодо захисту авторських прав.

В Україні діє принцип презумпції авторства – за відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору. За Законом України «Про авторське право і суміжні права» авторське право на контент виникає внаслідок факту його створення. Закон містить правильні положення зі справедливими правилами.

Положення чинного в Україні законодавства про захист авторських прав надають творцям і правовласникам контенту ефективні методи і способи захисту авторських прав. Утім, у разі ігнорування та невикористання авторами контенту відповідних способів захисту, правила закладені у Законі України «Про авторське право і суміжні права» можуть зіграти “злий жарт” із тим, хто насправді створив об’єкт авторського права.

Як так? Положення закону діють як палиця, у якої, як відомо, 2 кінця. Звісно, в руках автора, який вправі застосовувати приписи і правила закону на свою користь і на захист своїх прав, така “палиця” працює відмінно. Але, приписи закону можна використати і на шкоду справжньому творцю контента – у ситуації коли справжній автор не вжив заходів захисту, не зафіксував факт створення контенту та своє авторство та немає відповідних доказів, а “лжеавтор” має такі докази, нехай і фіктивні. Як захистити себе від плагіаторів, “лжеавторів” та зазіхань з боку недобросовісних людей? Є низка способів, які можна і слід застосовувати разом. Це – попереджувальні способи захисту авторських прав і претензійні. Ми розглянемо і перші, і другі. А почнемо з початку – з попереджувальних способів захисту.

Попереджувальні способи захисту авторських прав:

Попереджувальні або, інакше кажучи, превентивні способи захисту прав направлені на: а) фіксацію створення авторського контенту; б) закріплення прав за справжнім автором та/або передачу, якщо необхідно, майнових прав від творця до правовласника (замовника створення контенту); в) попередження порушень, фактів протиправного використання контенту та зазіхань на нього; г) створення передумов (фундаменту) для ефективного використання претензійних способів захисту авторських прав.

Таким чином, превентивні способ захисту виконують 4 тактичні цілі і все для досягнення однієї стратегічної – захистити права та інтереси творця контента. Чи існує певний порядок, оптимальна послідовність застосування превентивних способів захисту? Скоріше ні ніж так – чіткої послідовності немає. До прикладу, контент може створюватися на замовлення. Тоді першим кроком буде укладення договору про створення об’єкту авторського праві та написання технічного завдання, наприклад, на створення рекламного відеоконтенту.

Якщо контент створюється автором не на замовлення, то нижченаведені способи захисту цілком можна використовувати послідовно у наведеному нижче порядку. Запам’ятайте – попереджувальні способи захисту авторських прав краще діють разом у сукупності.  Почнемо з фіксації факту створення, а також публічного оголошення про створення контенту (об’єкту авторського права) та авторство на нього.

Фіксація контенту (об’єкту авторських прав) на (у) матеріальному носії.

Фіксація об’єкту авторських прав на будь-якому матеріальному носії, із зазначенням знаку охорони авторського права (латинська літера “c”, обведена колом), ПІБ автора, дати та бажано авторського опису, з подальшим використанням офіційних засобів поштового зв’язку у наведений нижче спосіб.

Припустимо, Ви відзняли цікавий відеоматеріал, написали літературний твір або розробили ескіз ювелірного виробу, можливо навіть виготовили його. З метою належного захисту авторських прав і фіксації факту створення твору доцільно:

• до моменту розголошення про факт створення твору та/або його оприлюднення роздрукувати текст літературного твору, якщо об’єктом є фотографія або відеоконтент – записати на оптичний носій і додатково роздрукувати окремі фотографії або кадри, якщо ескіз ювелірного виробу – надати ескізу матеріальної форми – роздрукувати його, виготовити модель тощо; якщо об’єкт вже втілений у певній формі (певному виробі), то доцільно сфотографувати його в утіленій формі;
• зазначити у зручний для Вас спосіб у втіленій матеріальній формі відомості про автора, знак охорони авторського права, дату створення твору, додати за можливості авторський опис об’єкту авторського права, навести його виключні індивідуальні ознаки;
• роздрукований текст твору, оптичний або інший носій з текстом, фото та/або відео матеріалами, зображення ескізу, фотографію або іншу матеріальну форму разом з відомостями про автора, дату створення та авторським описом відправити поштою, а саме цінним листом з описом його вкладення на свою ж адресу.

Отриманий таким чином лист стане обґрунтованим доказом авторства під час можливих спорів у суді – на конверті стоятиме поштовий штамп із датою, у разі необхідності вміст листа буде вивчено судом під час дослідження доказів у справі. Тож не відкривайте лист без необхідності! Це – доказ авторства, який може знадобитися для успішного розгляду претензії автора в суді. Даний спосіб захисту має бути втілено до моменту першого показу твору. Наприклад до моменту розміщення його на веб-сайті автора.

Публічне оголошення про авторські права на контент та їх захист.

Публічне оголошення – не значить розміщення у мережі Інтернет всього примірника створеного контенту. Ні, мова не про це. Достатньо продемонструвати лише частину твору або, як у випадку з фотографіями, викласти зображення у низькій роздільній здатності та з “підписом” автора. Публічне оголошення і часткове оприлюднення твору (створеного контенту) обов’язково має супроводжуватися інформацією про: дату створенная контенту, особу автора, коротку суть і зміст об’єкта авторського права, застереження про охорону авторського права.

Де саме та через які веб-ресурси проводити публічне оголошення про створення? Найкращий варіант – власний та/або надійний сторонній веб-ресурс з позитивною репутацією. Всюди, там де це можливо і доцільно, оголошуйте та сповіщайте про свої права та авторство. Наводьте знак охорони авторського права – ©. Знак охорони, застереження про права автора, відомості про автора та/або його логотип проставляються на оригіналі і кожному примірнику твору, їх зображеннях, у тому числі у друкованих каталогах та інших виданнях, веб-сайтах, у дописах і в описовій частині на сторінках в соціальних мережах, листівках із зображенням твору тощо. Чим більш «авторитетний» інформаційний ресурс, видання або навіть офіційна сторінка відомої людини у соціальних мережах, тим ефективніше буде працювати вказаний захід.

Поруч із знаком охорони авторського права © зазвичай зазначаються: ім’я особи, яка має авторське право, та рік першої публікації твору. При повторних публікації або поширені демонстраційної частини контенту третіми особами, дозволених і зроблених з відома правовласника, корисним буде зазначення не тільки авторства, а і конкретного застереження про захист прав. Тож, разом із знаком © доцільно вказати відомості щодо заборони або умов використання відповідного контенту. Умови використання контенту, який розміщуються на сайті, оформлюються у вигляді окремого розділу, щоб не захаращувати головну сторінку детальною інформацією і застереженнями правового характеру.

Офіційні офлайн заходи – теж чудовий спосіб публічного оголошення про авторські права на контент та їх захист. Це – конкурси, прем’єри, виставки і покази.

А от публікувати фотографії, літературні твори та інші об’єкти авторських прав у соціальних мережах, у т.ч. Facebook, слід з обережністю! Публічні оферти соціальних мереж передбачають надання оператору (правовласнику) соціальної мережі ліцензії (з широким змістом прав) на використання відповідного контенту (об’єктів авторських прав). Вихід – попередня публікація на власному веб-ресурсі з усіма правовими застереженнями, репост у соціальній мережі з посиланням на Ваш сайт і мінімальним (частковим) дублюванням контенту у дописі в соціальній мережі.

Ще одне виключення з правил – відео та фотостоки. Якщо немає мети монетизувати контент у цей спосіб, то не викладайте відповідні фото і відео через фото і відеостоки. Користувацькі угоди фотостоків передбачають передачу власникам цих сервісів майнових прав на розміщений Вами контент. Іноді положення користувацьких угод передбачають повну передачу виключних майнових прав. Будьте обережні та уважно перечитуйте умови користування кожного окремого сервісу і сайту.

Укладення договорів щодо розпорядження контентом та майновими правами на авторський контент.

Укладення авторських, ліцензійних та інших договорів щодо розпорядження майновими правами на контент – ефективний попереджувальний спосіб захисту авторських прав та одночасно самостійний дієвий механізм реалізації прав, у тому числі їх передачі іншим особам. Практика укладення угод про розпорядження майновими правами на контент (як платних так і безоплатних) дозволяє не тільки реалізувати права творця на передачу права використання контенту, у тому числі за плату (роялті), а так само захистити такий контент від незаконних зазіхань. Як та завдяки чому договір захищає авторські права на контент? При правильній підготовці та належному оформлені договору:

• друга сторона договору засвідчує зі свого боку факт авторства творця контенту;
• за договором про розпорядження майновими правами інтелектуальної власності на другу сторону можна покласти обов’язки щодо захисту контенту, як об’єкту авторського права, від неправомірного використання та надати такій стороні, у разі необхідності, право забороняти і припиняти таке неправомірне використання іншими особами;
• якщо сторона договору отримує платну або безоплатну ліцензію на використання об’єкту авторського права, вона, так само як і автор контенту, буде зацікавлена в ефективному його захисті;
• авторський або інший договір про розпорядження майновими правами на контент можливо, проте не обов’язково, нотаріально засвідчити, що буде запорукою додаткового захисту.

Більше інформації про особливості укладення авторських, ліцензійних та інших договорів про розпорядження майновими правами інтелектуальної власності на контент у нашій короткій статті-консультації – Авторський договір у роботі з клієнтами.

Реєстрація прав на контент, як об’єкт авторського права, і отримання свідоцтва.

Офіційна реєстрація прав на авторський контент не є обов’язковою. Переважно це не має сенсу. Але бувають і виключення. На переконання автора цього гайду зі способів захисту авторських прав, відео та аудіоконтент – це якраз той контент, який не буде зайвим захистити через процедуру офіційної реєстрації. Принаймні тоді, коли Ви плануєте укладати авторські і ліцензійні угоди з наступною виплатою роялті на Вашу користь.

В Україні офіційну реєстрацію авторських прав на контент здійснює Державне підприємство “Український інститут інтелектуальної власності” (Укрпатент). Щодо яких творів та контенту можна отримати свідоцтво про реєстрацію авторських прав? Процедура реєстрації авторських прав та отримання свідоцтва, поширюється на:

• літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо);
• виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори;
• комп’ютерні програми;
• бази даних;
• музичні твори з текстом і без тексту;
• драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу, та їх постановки;
• аудіовізуальні твори;
• твори образотворчого мистецтва;
• твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва;
• фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії;
• твори ужиткового мистецтва, у тому числі твори декоративного ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства, з художнього скла, ювелірні вироби тощо;
• ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, архітектури та інших сфер діяльності;
• сценічні обробки творів і обробки фольклору, придатні для сценічного показу; похідні твори;
• збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії та антології, збірники звичайних даних, інші складені твори за умови, що вони є результатом творчої праці за добором, координацією або упорядкуванням змісту без порушення авторських прав на твори, що входять до них як складові частини;
• тексти перекладів для дублювання, озвучення, субтитрування українською та іншими мовами іноземних аудіовізуальних творів.

Реєстрація торгової марки – допоміжний спосіб захисту авторського контенту, товарів і послуг пов’язаних із ним.

Цей спосіб в контексті захисту авторського контенту носить факультативний характер, підходить не кожному і не є способом захисту саме авторських прав на контент. Для чого нам тоді реєструвати торгову марку і як це допоможе автору? У комплексі з іншими заходами реєстрація торгової марки може суттєво допомогти у реалізації творчої підприємницької діяльності автора.

Торгова марка є самостійним об’єктом права інтелектуальної власності. Реєстрація торгової марки – спосіб захисту і позначення товарів (послуг), тому торгова марка використовується суб’єктами господарювання під час здійсненні підприємницької (комерційної) діяльності. Однак, торгова марка може опосередковано використовуватись і для захисту утілених (оформлених) об’єктів авторського права від незаконного копіювання та відтворення. Це особливо актуально для митців-підприємців, твори (контент) яких відтворюються і тиражуються. Торгова марка реєструється як словесне позначення у вигляді:

• слова або слів, власного імені, букв, цифр;
• як образотворчий елемент – чорно-білий або кольоровий, а також як будь-яка комбінація словесних та / або образотворчих позначень, включаючи тривимірні, голографічні та мультимедійні.

Мета реєстрації торгової марки – захистити унікальність контенту, товарів і послуг позначених торговою маркою, а також заборонити конкурентам незаконно використовувати плоди Вашої праці. Торгова марка охороняється тільки для тих товарів або послуг, для яких вона зареєстрована. Реєстрація торгової марки має сенс тоді, коли Ви плануєте використовувати її у господарській діяльності, як унікальний знак товарів та послуг, що свідчитиме про належність цих товарів та/або послуг до Вас, як творця, виробника або особи, що надає послуги, а також про відповідну якість та напрацьовану ділову репутацію.

Використання спеціалізованих онлайн сервісів із захисту авторських прав.

Реєстрація авторських прав за допомогою подібних сервісів не має відношення до реєстрації авторських прав на твір через Укрпатент. Метою таких сервісів є не стільки засвідчення прав на твір, скільки надання активних послуг (при виборі онлайн сервісу треба звертати увагу саме на останній аспект) щодо пошуку та припинення фактів незаконного використання об’єкту авторських прав у всесвітній мережі Internet. До спеціалізованих онлайн сервісів із захисту авторських прав належать: “copyrighted.com”, “sudum.net”, “ireg.pro” та інші.

Використання спеціалізованих онлайн сервісів із захисту авторських прав – на межі попереджувальних і претензійних способів захисту авторських прав. Ми переходимо до розгляду претензійних способів і наостанок нагадаємо – попереджувальні способи захисту авторських прав добре діють у сукупності. Так, фіксація за допомогою листа відправленого самому собі + правильне оголошення про створений контент через сайт автора + укладений авторських договір з передачею обмеженого права використання контенту на дружньому веб-ресурсі – практично незламний захист і міцний фундамент для написання ефективної претензії.

Претензійні способи захисту авторських прав:

За захистом авторського права суб’єкти авторського права (творці контенту та/або правовласники) мають право звертатися в установленому порядку до суду. За наявності підстав можна звертатися і до органів Національної поліції. Першим та найбільш оперативним заходом в процесі захисту та поновлення порушених прав автора є направлення претензії на адресу особи, що допустила таке порушення. Якщо ознаки такого порушення виявлені у всесвітній мережі Internet, то обґрунтовану претензію, з викладенням доводів та посиланням на норми чинного законодавства, також необхідно направити хостинг – провайдеру та власнику доменного імені відповідного ресурсу.

Як підготувати претензію про порушення авторських прав на цифровий контент? Чи є особливі правила оформлення і відправлення такої претензії? Це питання детально розглянуто у нашій консультаційній статті про складання і оформлення претензії про порушення авторського права, яка доступна через розділ “Блог і Консультації”.

При порушеннях авторських прав за законом автор має право:

1. Вимагати визнання та поновлення своїх прав, забороняти дії, що порушують авторське право чи створюють загрозу їх порушення.
2. Звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та припинення дій, що порушують авторське право чи створюють загрозу їх порушення.
3. Подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи втрачену вигоду. Або про стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права.
4. Подавати позови про відшкодування моральної шкоди.
5. Вимагати припинення підготовчих дій до порушення авторського права, у тому числі призупинення митних процедур, якщо є підозра, що можуть бути пропущені на митну територію України чи з її митної території контрафактні примірники творів, фонограм, відеограм.
6. Брати участь в інспектуванні виробничих приміщень, складів, технологічних процесів і господарських операцій, пов’язаних з виготовленням примірників творів, фонограм і відеограм, щодо яких є підстави для підозри про порушення чи загрозу порушення авторського права.
7. Вимагати публікації у ЗМІ інформації про факти порушення авторського права та судові рішення щодо цих порушень.
8. Вимагати від порушників надання інформації про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів, а також засобів обходу технічних засобів захисту, та про канали їх розповсюдження.

Результатом захисту авторських прав через суд є постановлення рішення чи ухвали про:

• відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням;
• відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права або суміжних прав;
• стягнення з порушника авторського права доходу, отриманого ним внаслідок порушення;
• виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат;
• заборону опублікування творів (у т.ч. цифрового контенту), випуску примірників фонограм, відеограм, їх сповіщення, припинення їх розповсюдження, конфіскацію контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і відтворення;
• публікацію у пресі інформації про допущене порушення авторських прав;
• витребування від осіб, які порушують авторське право відомостей про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів та об’єктів суміжних прав, засобів обходу технічних засобів захисту;
• крім того, за рішенням суду вилучені контрафактні примірники творів можуть бути передані автору або правовласнику.

Порядок дій щодо захисту авторських прав.

Щоб допомогти авторам контенту правильно використати претензійні способи захисту авторських прав, нижче викладено короткий і послідовний скрипт дій:

1. Встановити особу (фізичну або юридичну), чиї дії та/або бездіяльність призвели до факту порушення.
2. Скласти і направити обґрунтовану претензію (про претензію, у т.ч. механізм takedown notice читайте за посиланням вище).
3. Якщо порушення не усунуто (спір не вирішений у бажаний спосіб), слід підготувати позовну заяву і подати її до суду.
4. За наявності достатніх підстав, звернутися до органів Національної поліції з заявою про вчинення злочину за ст. 176 КК України.

Притягнення до кримінальної відповідальності – це ультимативний спосіб захисту. За наявності у діях порушника ознак складу злочину, а також документального підтвердження факту заподіяння матеріальної шкоди у значному розмірі, доцільно звернутися до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину, передбаченого статтею 176 Кримінального кодексу України.

Заява про вчинення кримінального правопорушення за ст 176 КК України.

Що передбачають положення ст. 176 КК України?  Частина 1 ст. 176 КК України визначає покарання за незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп’ютерних програм і баз даних, а так само незаконне відтворення, розповсюдження фонограм, відеограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсюдження або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, а також фінансування таких дій, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі.

Міра відповідальності за ст. 176 КК України передбачає покарання аж до позбавлення волі строком до 2-х років. Частина 2 і 3 ст. 176 КК України визначають ще суворіше покарання. Так, частина 3 ст. 176 КК містить вказівку на покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Як ініціювати кримінальне провадження за ознаками складу злочину, передбаченого статтею 176 КК України «Порушення авторського права і суміжних прав»? Скласти і подати до органів Національної поліції заяву про вчинення кримінального правопорушення за ст. 176 КК України. У заяві зазначаються: а) фактичні обставини вчинення злочину і наявні відомості про порушника; б) посилання на норми закону; в) докази Вашого авторства; г) докази (згадка про докази), що підтверджують виявлені порушення.

Відкриття кримінального провадження за статтею 176 КК України передбачає проведення досудового розслідування, у процесі якого слідчий, а не автор контенту, збиратиме необхідні докази вини підозрюваного, що значно спрощує процес захисту порушених прав для правовласника. Крім того, подання цивільного позову у рамках кримінального провадження відбувається значно зручніше. Цивільний позов розглядається в суді одночасно з розглядом матеріалів кримінального провадження. Підсудні-відповідачі частіше визнають всі вимоги цивільних позовів ніж відповідачі у рамках окремого цивільного процесу.

Практика притягнення до відповідальності за статтею 176 КК України є достатньо напрацьованою. Правоохоронні органи і суди мають відповідний досвід правозастосування. Єдине зауваження, яке потребує уточнення в контексті відкриття кримінального провадження за ст. 176 КК України – це необхідність наявності матеріальної шкоди у значному розмірі. Примітка до статті 176 КК України передбачає наступне – матеріальна шкода вважається завданою в значному розмірі, якщо її розмір у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Євгеній Мовчун, юрист об’єднання Legal Support