Інформація – це цінність, вміння її використовувати та здобувати – це зброя! Типові запити, звернення і вимоги не завжди забезпечують результат, навіть тоді, коли запитувач інформації, начебто, має на це право. Близько половини запитів на отримання публічної інформації не досягають поставленої мети через об’єктивні причини і прогалини у законодавстві. У відносинах “Продавець / Виконавець робіт (послуг) та Споживач” є ефективніше рішення – вимога про надання інформації на запит споживача.
У цій консультації познайомимось з невеличким і доволі типовим кейсом взаємовідносин керуючої компанії та мешканця багатоквартирного будинку. Водночас, розроблене юридичне рішення щодо отримання необхідної для клієнта інформації – нестандартне, хоча просте і ефективне. Тож питання результативного запитування інформації розглянуто на прикладі з життя. Ми надамо для ознайомлення і використання реальне звернення-вимогу. Відомості про адресата залишимо без змін – це публічна і відкрита інформація. Єдина заміна відомостей – це інформація про адресанта, для якого та в інтересах якого було підготовлено вимогу.
Запити, вимоги та інші варіанти отримання інформації.
Перед тим, як перейти до анонсованого прикладу, перелічимо і обговоримо всі можливі варіанти запитати інформацію у письмовому вигляді. В цьому нам допоможуть норми Закону України “Про доступ до публічної інформації”, Закону України “Про звернення громадян”, Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” та “Про захист прав споживачів”.
Теоретична можливість запитати практично будь-яку відкриту інформацію закріплена в нормах Закону України “Про звернення громадян“. Однак, розпливчастість положень цього закону і аморфно виписаний обов’язок щодо вирішення звернень не гарантує результату. Законом встановлено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ і організацій, зобов’язані об’єктивно і вчасно розглядати звернення, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду. Виходячи з цього, ви обов’язково отримаєте відповідь, а от чи отримаєте бажану інформацію – велике питання.
Наступний варіант – Запит на інформацію в порядку Закону України “Про доступ до публічної інформації“. З першого погляду – це спосіб швидко і гарантовано отримати всю необхідну інформацію. Насправді ж, проблема протилежна по відношенню до попереднього варіанту. Цей закон встановлює чіткий перелік інформації, яка може бути отримана, а також суворо регламентований порядок її отримання. Написати коректний запит без допомоги юриста – нелегко. У більшості випадків запитувач отримає відписку з вказівкою на те, що запит подано не до розпорядника інформації, або на те, що запитувана інформація не є публічною інформацією. Висновок – цей варіант далеко не завжди має своє практичне застосування.
Адвокатський запит (стаття 24 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”) – звернення адвоката про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту. До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Адвокатський запит – ефективний варіант отримання інформації. З недоліків: неможливість реалізувати цей спосіб самостійно; необхідність офіційного звернення до адвоката і дотримання процедури за для долучення до запиту адвоката копій обов’язкових документів; формалізованість процедури при тому самому результаті, що і при надсиланні запиту на підставі спеціальних норм, таких як передбачених законом про захист прав споживачів.
Четвертий варіант – запити і вимоги обумовлені спеціальними нормативно-правовими актами, які регулюють конкретну сферу правовідносин. Наприклад, Вимога про надання інформації на запит споживача, яка розглянута нами далі. Переваги – простота і ефективність, наявність чітких обов’язків щодо розгляду таких вимог і надання відповідей на них, довільність оформлення запитів (з цього правила є декілька виключень).
Альтернативний спосіб отримання інформації у письмовому вигляді.
Перейдемо ближче до вимоги про надання відомостей на запит споживача, як до альтернативного способу отримати інформацію у письмовому вигляді. Подібна вимога є поєднанням можливостей і прав, передбачених законами України про звернення громадян і про захист прав споживачів.
Відповідно до положень статті 4 Закону України “Про захист прав споживачів” (далі будемо вказувати просто “Закон”) споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції для задоволення своїх особистих потреб, мають право на:
- належну якість продукції та обслуговування;
- необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця);
- відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції).
Продукція – будь-який виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (стаття 1 Закону). Частина 4 статті 17 Закону встановлює, що споживач має право на перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни продукції, що придбавається (замовляється), демонстрацію безпечного та правильного її використання. На вимогу споживача продавець (виконавець) зобов’язаний надати йому документи про якість, безпеку, ціну продукції. У разі порушення прав споживача, продавець (виробник, виконавець) несуть відповідальність, встановлену законом.
Закон надає можливість запитати практично будь-яку інформацію, пов’язану з наданням споживачу тієї чи іншої послуги або продажем будь-якого товару. Підприємці часто зловживають можливостями публічних оферт, правил користування сайтами та звичайних двосторонніх угод зі споживачами. Щоб запобігти безпідставній відмові на ваш запит з посиланням на норми укладеної з виконавцем (продавцем) угоди або публічної оферти, у запиті слід послатися на приписи статті 18 Закону щодо визнання недійсними умов договорів, які обмежують права споживача.
Звернення – вимога про надання інформації на запит споживача.
Повертаючись до анонсованого на початку статті прикладу з життя, зауважимо, що це лише один з численних випадків, коли може знадобитись отримати ту чи іншу інформацію. Необхідна вам інформація може бути різного характеру і бути пов’язана з наданням будь-якої послуги, у тому числі адміністративної, чи продажу будь-якого товару. Описаний приклад може бути використаний за аналогією у відносинах з державними органами і установами, фондами, організаціями та громадськими формуваннями, у відносинах з підприємствами та підприємцями. Не робіть акцент на переліку інформації, яка вимагається у доданому прикладі. Це – саме ті відомості, які цікавили замовника. Ви можете підвести під наведене у прикладі правове обґрунтування ту вимогу і ті відомості, які потрібні у вашій ситуації. Фотокопія проекту “звернення – вимоги” додана нижче.
Чим доповнити текст наведеного прикладу? Розглянемо декілька варіантів. Перший – за наявності відомих недоліків придбаного товару та/або отриманих послуг вкажіть на це одразу. Поєднання запиту про надання інформації з мотивованою скаргою на незадовільну якість товарів/послуг/робіт пришвидшить вирішення проблеми. Друге – за необхідності додайте копії документів, які підтверджують Вашу позицію та/або право вимагати інформацію. Наприклад, копію фіскального чеку або видаткової накладної. Навіть у наведеному прикладі не було б зайвим долучити копію договору. Третє – дивіться на обставини вашого випадку, звіряйте викладену у зверненні позицію з тими фактичними цілями, які бажаєте досягти за результатами його розгляду. На цьому все, шановні гості. До нових зустрічей на сторінках блогу Legal Support!
Юрист Євгеній Мовчун
