Статут громадської організації – важливий основоположний документ. Статут містить повну інформацію щодо завдань, напрямів і особливостей провадження діяльності конкретної організації або спілки. Що ж слід знати про вимоги до процесу складання і структури головного документа громадського об’єднання?

Статут громадської організації

Найголовніше, що треба знати про статут громадської організації це те, що цей установчий документ є обов’язковим для організації (спілки), що планує здійснювати свою діяльність зі статусом юридичної особи. Для громадської організації без статусу юридичної особи статут може бути зареєстрований виключно за бажанням засновників.

Статут є базовим документом, оскільки містить цілий комплекс різноманітних даних щодо громадської організації, яка утворюється. Тому не дивно, що на практиці так часто постають питання щодо того, які ж існують вимоги до установчого документу організації та які відомості він має містити.

Отже, як коректно і правильно підготувати статут організації до реєстрації? Відповідь – у даній статті. Вона присвячена питанню правильного складання статуту громадської організації та включення до нього обов’язкових положень, визначених законом. Ми надамо відповіді на практичні питання, що часто виникають під час реєстрації громадської організації, в контексті оцінки державними реєстраторами тих чи інших положень статуту.

Статут громадської організації: структура документа.

Чинне законодавство України, а саме стаття 11 Закону «Про громадські об’єднання» містить основні вимоги, що висуваються державою до статуту громадської організації. Ми вже розповідали про статут товариства з обмеженою відповідальністю та нові законодавчі вимоги до його змісту – Установчі документи ТОВ за Новим законом.

У випадку з громадськими об’єднаннями, можна провести деяку аналогію структури такого документа. Разом з тим, статут громадської організації має враховувати і цілий ряд особливостей та нюансів, характерних саме для неприбуткових установ. Багато з них залежать від того, чи буде конкретна організація здійснювати свою діяльність зі статусом юридичної особи, або ж без нього. Тож доцільно почергово розглянути два варіанта, щоб з’ясувати всі деталі. Почнемо з організації, що планує провадити діяльність без статусу юридичної особи.

Законодавчі вимоги до статуту організації без статусу юридичної особи.

Ми вже зазначили вище, що для громадської організації без статусу юридичної особи статут не є обов’язковим документом. Згідно українського законодавства громадська організація, яка не є юридичною особою, вправі не затверджувати статут. Якщо ж таке бажання у засновників є – статут розробляється і має містити наступну інформацію про громадську організацію:

• найменування громадської організації та в разі наявності – скорочене найменування;
• мету (цілі) та напрями діяльності організації;
• порядок набуття і припинення членства в організації, права та обов’язки членів;
• повноваження керівних органів громадської організації, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадську організацію;
• порядок внесення змін до статуту;
• порядок прийняття рішення щодо саморозпуску або реорганізації громадської організації.

Статут громадської організації зі статусом юридичної особи.

Як бачимо, статут громадської організації без статусу юридичної особи матиме дещо скорочений вигляд. Якщо ж організація приймає такий статус, її статут матиме більш розширений зміст і, окрім перерахованих вище, має обов’язково включати ще і наступні відомості:

• періодичність засідань керівних органів організації і процедуру прийняття ними рішень;
• порядок звітування керівних органів громадської організації перед її членами (учасниками);
• процедуру оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об’єднання та порядок розгляду скарг;
• відомості про джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадської організації;
• порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об’єднання (у разі їх створення);
• порядок прийняття рішення щодо використання коштів громадської організації та іншого майна, що залишилося після саморозпуску.

Інші відомості, що можуть міститися у статуті організації.

Перераховані вище дані є обов’язковими для внесення у структуру статуту громадської організації. Без їх чіткого зазначення такий документ навряд чи успішно пройде процедуру державної реєстрації. Водночас, встановивши чіткий перелік обов’язкових відомостей, законодавець залишив деякий люфт, дозволивши визначати в основному документі організації інші важливі засади своєї діяльності.

Подібна “свобода”, нехай і обмежена, – позитивна і корисна можливість. Громадські ініціативи можуть мати найрізноманітніший характер, а передбачити у законі абсолютно все, як відомо, неможливо і часто просто непотрібно. У засновників організації є правові підстави проявити творчий підхід, продумати унікальні напрями діяльності і форми їх реалізації. Про що ще можна говорити у статуті, а про що краще не вказувати? Давайте розбиратися!

Якщо мова йде про молодіжну або дитячу громадську організацію, у статуті визначається конкретний вік, з досягненням якого особи можуть стати її членами. Ще один великий люфт – можливість засновників самостійно визначати найменування та термін дії повноважень керівних органів. Для прикладу, статутом організації може бути надано керівникові організації почесне право займати посаду Президента, а термін дії його повноважень визначити аж 10 років, а не якихось там 5, як у нашого Президента України. Цілі та завдання діяльності громадської організації, за умови, що вони не суперечать законодавству України, так само можуть носити найрізноманітніший характер.

Про що краще не зазначати у статуті? Часто трапляється, що засновники громадської організації прагнуть максимально конкретизувати всі нюанси та тонкощі діяльності майбутньої організації. Однак, надмірна конкретизація може завадити успішній процедурі реєстрації та подальшій діяльності. Дійсно, законом не забороняється включати до статуту організації інші відомості, окрім обов’язкових. При цьому радимо шукати золоту середину і не зазначати про можливість створення консультативних і дорадчих органів зі складною процедурою обрання та суперечливими повноваженнями. Така самодіяльність тільки ускладнить та подовжить процедуру реєстрації.

Що стосується відокремлених підрозділів громадської організації, то відомості щодо їх утворення і порядку здійснення ними діяльності слід обов’язково зазначати у статуті організації. Радимо вказувати такі відомості незалежно від того, чи будуть відокремлені підрозділи фактично створюватись чи ні.

Підбиваючи підсумки:

Статут громадської організації є надзвичайно важливим установчим документом, підходити до підготовки якого слід комплексно та кваліфіковано. Щиро сподіваємося, що дана публікація допоможе кожному у цій непростій справі. Якщо ж питання чи сумніви щодо статуту громадської організації ще залишились – радимо звернутись до наших юристів, які впродовж останніх років активно займаються цим напрямком роботи. Це гарантуватиме успіх під час підготовки повного пакету документів для створення і реєстрації громадської організації.

З повагою, юрист Юлія Бурим