Non-disclosure agreement

угода про нерозголошення, nda

Non-disclosure agreement

Угода про нерозголошення або non-disclosure agreement (NDA) – для чого потрібен цей договір? Чи матиме NDA юридичну силу та перспективи судового захисту в Україні? І звісно – яка практична користь Угоди про нерозголошення для вітчизняних IT-компаній? Відповіді на ці питання надає юрист нашої команди Євгеній Мовчун.

угода про нерозголошення, nda
Конфіденційна інформація, комерційна таємниця та non-disclosure agreement (NDA)

Що таке Non-disclosure agreement (NDA) або Угода про нерозголошення?

NDA (non-disclosure agreement) – це угода, за якою сторони беруть на себе певні обов’язки у сфері використання і розкриття різного роду інформації (конфіденційної інформації, комерційної таємниці, іншої інформації з обмеженим доступом). Зазвичай за non-disclosure agreement (NDA) лише одна сторона має обов’язок утримуватись від розкриття або використання поза умовами договору тієї чи іншої інформації, яка стала відомою під час взаємовідносин з іншою стороною (наприклад, при роботі 2-х підприємців над спільним проектом або виконанні доручення роботодавця).

NDA (non-disclosure agreement) – юридичний інструмент не зовсім притаманний українській правовій системі. Разом з тим, за певних умов є можливість використовувати NDA та отримувати адекватний судовий захист. Крім того, законодавство України дозволяє використовувати інші договірні механізми з аналогічним змістовним навантаженням.

В рамках вітчизняного законодавства цілком можливо скласти україномовний варіант non-disclosure agreement або двомовну Угоду про нерозголошення (наприклад, англійською та українською мовами). При цьому, зміст такої угоди буде максимально відповідати типовому NDA, а форма угоди і окремі її положення дозволять повністю узгодити дію угоди з вимогами українського законодавства.

Аналоги і адаптації non-disclosure agreement (NDA) під правову систему України зустрічаються під такими назвами: Договір про нерозголошення конфіденційної інформації; Договір про нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю (зовсім не те саме, що конфіденційна інформація); Угода про конфіденційність; Угода про нерозголошення та інші.

Шаблон NDA і ризики використання бланків договорів.

Рекомендуємо з обережністю використовувати будь-який шаблон NDA або його аналог. Всі наведені угоди можуть обслуговувати абсолютні різні сфери відносин. Так, “Договір про нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю” може укладатись разом із договором поставки (купівлі-продажу) високотехнологічного і спеціалізованого обладнання – це сфера господарських відносин.

Угода про конфіденційність може бути використана для врегулювання відносин між Вашою компанією та найманим працівником (трудові відносини) або між двома бізнес-партнерами. Тим більше, що назва договору не обов’язково має свідчити про його зміст. Сторони договору вправі назвати його і в інший спосіб. Наприклад, Угода про порядок розкриття конфіденційної інформації. Замовлення розробки non-disclosure agreement (NDA) під конкретні задачі – найбільш адекватний і відповідальний варіант з усіх можливих.

Для чого потрібен типовий NDA?

Як Ви тепер знаєте non-disclosure agreement (NDA), Угода про нерозголошення, Договір про нерозголошення конфіденційної інформації та їх аналоги можуть використовуватись у різних ситуаціях. А які ж задачі виконують подібні угоди на практиці? Розглянемо Договір про нерозголошення конфіденційної інформації і його практичне застосування в Україні. Для цього назвемо лише найбільш типові задачі NDA:

  1. Надання режиму правового захисту тій інформації, яку Ви або Ваша компанія вважаєте конфіденційною;
  2. Попередження несанкціонованого витоку, розкриття і розповсюдження конфіденційної та іншої інформації з обмеженим доступом;
  3. Врегулювання питань у сфері використання інформації під час господарських та трудових відносин, що випливають з договорів про спільну діяльність, про надання послуг (у тому числі на розробку програмного забезпечення), трудових угод тощо;
  4. Підвищення рівня конкурентоспроможності Вашої компанії або бізнес-ідеї. Угода про нерозголошення – один з елементів захисту від недобросовісної конкуренції та один зі способів захисту комерційної таємниці (у тому числі практична сторона захисту окремих зареєстрованих за Вами об’єктів права інтелектуальної власності);
  5. Non-disclosure agreement (NDA) також виконує задачі організаційного (не юридичного) характеру всередині компанії. Так, практика укладення Угод про нерозголошення сприяє підвищенню “робочої дисципліни” всередині команди. Аналогічна функція “формування відповідальної роботи з конфіденційною інформацією” матиме місце при укладенні NDA з компаніями або спеціалістами, які працюють на Вас на аутсорсі.

Інші задачі Угоди про нерозголошення та аналогів NDA.

Наведений перелік може бути розширений в залежності від того, яку бізнес-діяльність Ви здійснюєте та яку мету ставите, укладаючи non-disclosure agreement з працівниками або партнерами по бізнесу. Також, окремі варіації non-disclosure agreement (NDA) можуть бути адаптовані під роль інструменту для організації роботи з персональними даними всередині Компанії відповідно вимог GDPR. Про комплексне рішення у сфері GDPR compliance читайте у нашій статті – GDPR аудит і ризики його відсутності.

Юридична сила non-disclosure agreement (NDA) та перспективи судового захисту будуть вкрай сумнівними, якщо не визначити перелік конфіденційної інформації та не затвердити цей перелік наказом. Наказ має бути виданий особою, яка має необхідні повноваження відповідно до статутних документів Вашої компанії.

Для належної імплементації і застосування Угод про нерозголошення у відносинах між компанією і найманими працівниками слід виконати ряд організаційних дій. Мінімальний перелік таких дій Ви знайдете нижче. А зараз визначимо структуру типового non-disclosure agreement (NDA) складеного українською мовою відповідно до законодавства України.

Структура і зміст угоди про нерозголошення:

Розглянемо структуру типової Угоди про нерозголошення. Окрім назв розділів Ви знайдете короткі коментарі, які допоможуть Вам зорієнтуватись і прийняти правильне рішення при вивченні або підписанні non-disclosure agreement, складеного відповідно до вимог законодавства України. Отже, типова структура Угоди про нерозголошення виглядає наступним чином:

  1. Предмет договору – цей розділ розміщується одразу за преамбулою Угоди про нерозголошення. Предмет договору (угоди) кратко і чітко виражає суть угоди, вказує на відносини, які виникають між сторонами, обов’язки сторін.
  2. Права і обов’язки сторін – даний розділ угоди містить деталізований виклад прав і обов’язків сторін. Для non-disclosure agreement (NDA) зазвичай притаманна ситуація, коли обов’язки носять переважно однобічний характер (лише одна сторона бере на себе обов’язок утримуватись від розголошення і розкриття конфіденційної інформації). Якщо Ви та сторона, яка приймає на себе такий обов’язок, радимо уважно поставитись до відповідних положень угоди і визначити чи зможете Ви виконати взяті на себе обов’язки після того, як Ваші відносини з контрагентом або роботодавцем за основним договором будуть припинені.
  3. Допустиме розкриття інформації – даний розділ містить так би мовити виключення з основних положень Угоди про нерозголошення. Тобто випадки, коли допустимо відступити від взятих на себе зобов’язань, не порушуючи умов угоди в цілому. Наприклад, це може бути розкриття (надання) інформації, яка захищена угодою, на запит правоохоронних та інших компетентних органів (суди, органи досудового розслідування Національної поліції, Служби безпеки України тощо).
  4. Відповідальність сторін – назва цього розділу говорить сама за себе. Рекомендуємо вкрай уважно ставитись до положень цього розділу угоди. Така порада стосується обох сторін. Відсутність адекватного рівня відповідальності у разі несанкціонованого розкриття інформації не зможе забезпечити належну ефективність роботи Угоди про нерозголошення.
  5. Особливі умови (або Додаткові положення). Наповнення даного розділу багато в чому залежить від сфери основних відносин (основного договору) в яких перебувають сторони Угоди про нерозголошення.
  6. Форс-мажор та обставини непереборної сили. Типовий розділ будь-якого договору, який не має вкрай суттєвих особливостей для Угоди про нерозголошення або інших варіацій non-disclosure agreement.
  7. Дія договору (угоди) – радимо вказати чіткий строк дії угоди. Саме в цьому розділі зазначаються підстави та порядок припинення дії угоди (у тому числі з ініціативи однієї та/або обох сторін). Цей розділ може містити деталізовані наслідки припинення дії угоди у тому чи іншому випадку.
  8. Порядок вирішення спорів. Враховуючи особливість NDA і окремі правові прогалини, рекомендуємо окрім судового порядку вирішення спорів передбачити процедуру медіації.
  9.  Заключні положення і визначення термінів. Угода про нерозголошення не відрізняється особливими відмінностями в частині змісту розділу “Заключні положення”. Доцільно передбачити вказівку на те, що визнання окремих положень угоди недійсними не тягне за собою недійсність угоди в цілому.
  10. Визначення термінів – розділ (або підрозділ) Угоди про нерозголошення, який вимагає відповідального підходу. Нетиповість аналогів NDA для правової системи України і відносно нова сфера відносин, де застосовуються такі угоди, обумовлюють необхідність детального розкриття окремих термінів. Визначення термінів зазвичай наводиться на початку або, навпаки, наприкінці угоди.
  11. Реквізити і підписи сторін. З цим розділом немає виникати питань. Єдина порада – перевіряйте повноваження особи, яка підписує угоду від імені Вашої компанії. Трапляються випадки, коли підписантом виступає менеджер, який немає повноважень ні за статутними документами компанії, ні за відповідної довіреністю.

Важливі умови Угоди про нерозголошення (non-disclosure agreement (NDA):

Окремо зауважимо на декількох порадах при підготовці Угоди про нерозголошення. Рекомендацій щодо важливих положень угоди знайдеться чимало. Проте це предмет окремої статті, а то і декількох публікацій, присвячених підводним каменям non-disclosure agreement і правовідносинам, що виникають з таких угод. Тому на цей раз обмежимось двома найбільш суттєвими моментами.

Поряд із загальними рекомендаціями, наведеними при зазначенні структури договору, просимо звернути увагу на наступне:

  • Конфіденційна інформація. Обов’язково надайте визначення і перелік такої інформації як в тексті Угоди про нерозголошення, так і в локальних нормативно-правових актах Вашої компанії.
  • Трохи корисної теорії стосовно всіх інших умов і положень угоди. Перед укладенням (написанням) non-disclosure agreement визначте сферу правовідносин за основним договором. Це може бути: надання послуг за цивільно-правовим договором, виконання обов’язків в рамках господарських правовідносин, трудові відносини та навіть сфера права інтелектуальної власності. Не рідко зустрічаються відносини, що підпадають під регулювання різних галузей права. Коректне розуміння сфери правовідносин задасть необхідний вектор при розробці конкретних положень NDA та аналогічних угод.

Чи реально отримати судовий захист за non-disclosure agreement (NDA)?

Угода про нерозголошення і судовий захист. Типові питання, які виникають в контексті цих 2-х категорій: Чи можна отримати судовий захист у разі порушення умов Договору про нерозголошення конфіденційної інформації іншою стороною? Чи реально отримати судовий захист за Угодою про нерозголошення та NDA? Чи є різниця між комерційною таємницею та конфіденційною інформацією? Що потрібно для належного застосування Угоди про нерозголошення на практиці?

Коротка відповідь на питання щодо судового захисту – так, можна. Однак, саме в сфері договірних відносин стосовно захисту конфіденційної інформації і комерційної таємниці, існує чимало “але”. Більшість проблем обумовлено особливостями українського законодавства. Разом з тим, не існує таких проблем, які б не мали вирішення.

Що ж потрібно для адекватного судового захисту в майбутньому? Щонайменше наступне:

  • Скласти і чітко визначити перелік інформації, яка вважається конфіденційною (комерційною) у Вашій компанії:
  • Розробити на підприємстві (у Вашій компанії) наказ про затвердження переліку інформації та відомостей, які є конфіденційними (становлять комерційну таємницю).
  • Видати Наказ (ввести його в дію) і визначити особу відповідальну за його  виконання. Наприклад, контроль за виконанням наказу можна покласти на працівника кадрової служби (HR), директора, виконавчого директора (CEO) або голову правління.
  • Окрім укладення з працівниками Угоди про нерозголошення (NDA), необхідно під розпис ознайомити кожного працівника із “Наказом про затвердження переліку інформації, яка є конфіденційною (становить комерційну таємницю)” та всіма додатками до нього.

Наведений скрипт дій є мінімально необхідним. Додатково можна вжити і інших заходів організаційного характеру, наприклад, пов’язаних з розробкою посадових інструкцій, використанням можливостей колективних договорів (у разі якщо Ваші працівники оформлені за трудовими угодами) тощо.

Разом з тим, конфіденційна інформація та комерційна таємниця не є категоріями тотожними за своїм змістом. Конфіденційність інформації визначається перш за все її власником (саме для цього і видається наказ уповноваженою посадовою особою компанії).

Законодавство про комерційну таємницю.

Що ж до комерційної таємниці слід виходити з положень, які містяться у статтях 505, 506, 507 та 508 Цивільного кодексу України. Законодавством також передбачено перелік інформації, яка не може вважатися комерційною таємницею. Деталі у Постанові КМУ “Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці”.

Комерційна таємниця та відповідна інформація, серед іншого, має характеризуватись дійсною або потенційною комерційною цінністю і створювати переваги у конкурентній боротьбі. Крім того, в компанії має бути забезпечено режим обмеженого доступу до інформації, що є комерційною таємницею.

Угода про нерозголошення, практика видання наказів про затвердження окремих видів інформації і порядку доступу до неї та інші організаційно-правові заходи і є складовими елементами “режиму обмеженого доступу до інформації”.

Непроста реальність або ФОП замість найманих працівників.

Що робити у тому випадку, коли відносини побудовані за схемою (замовник – ФОП на 3 групі єдиного податку) і в штат компанії такі працівники офіційно не входять? Рішенням цього питання слід вважати детальну роботу не тільки над умовами non-disclosure agreement (NDA), а так само над базовими угодами, за якими “Ваші ФОП” надають послуги замовнику або Вашій компанії.

Якщо Ваш бізнес побудований саме на фундаменті “ФОП на 3 групі єдиного податку”, то радимо звернутись до юристів Legal Support. Професійно розроблена Угода про нерозголошення сама по собі не гарантує успіху. Інша справа – коли практика укладення NDA побудована на основі комплексних рекомендацій правників за наслідками юридичної консультації та правового аудиту.

Підсумовуючи сказане про non-disclosure agreement (NDA):

Можливо, окремі поради, викладені у цій статті, будуть корисні перш за все юристам. Однак, більшість з наведених рекомендацій можуть бути застосовані на практиці всіма, хто має справу з режимом обмеженого доступу до інформації, комерційною таємницею та відповідними корпоративними правилами.

Тепер Ви знаєте значення non-disclosure agreement і зможете самостійно визначити коли та на яких умовах укладати Угоду про нерозголошення з працівниками або колегами. Якщо Ви не знайшли вичерпної відповіді на питання – “Що таке non-disclosure agreement (NDA)? Для чого потрібен типовий NDA? Яка структура Договору про нерозголошення конфіденційної інформації? або Як правильно скласти текст non-disclosure agreement (NDA) на українській та англійській мовах?”, тоді, будь ласка, зв’яжіться з нашими юристами.

Ви отримаєте якісну юридичну консультацію, а за необхідності розроблену під Ваші задачі Угоду про нерозголошення (non-disclosure agreement).

+38 096 773 56 52 або +38 063 626 85 23