Конфлікт може трапитись у житті кожного, незалежно від фаху, віку або фінансового стану. Медіація здатна задовольнити потребу у швидкому та ефективному вирішенні конфлікту. Популярність медіації як правової послуги в Україні зростає з кожним днем. Деякі люди не наважуються на медіаційну процедуру через відсутність знань про її переваги. Постає питання – що доведеться робити під час медіації? Пропонуємо заглибитись у медіаційну процедуру і поговорити про те, як правильно оформити домовленість, досягнуту за результатом медіації.
Медіаційна процедура: просто про складне.
Друзі, пишу відверто – на Вас чекає лонгрід! Ми розглянемо всю процедуру – від початку і до кінця. Спочатку прошу згадати найгостріші суперечки і подумати над тим, як би Ви хотіли розв’язати їх насправді. Підготовлений мною матеріал – це ресурс для розуміння найкращого способу вирішення більшості конфліктних ситуацій. Візьміть ці знання, вони допоможуть у різних ситуаціях. Медіація – спосіб розв’язання конфліктів, який часто працює ефективніше за суд.
Медіаційна процедура лише на перший погляд видається складною для розуміння. Як будь-що складне, її можна розкласти на частини, тим самим полегшивши сприйняття сутності медіації. Структурно медіація має свої етапи, які ми згадували у попередній консультації – посилання вище. Зараз розкриваємо всі нюанси окремо та у подробицях.
Премедіація – це початок, знайомство і організаційні питання.
Перший базовий етап – премедіація. Під час неї відбувається знайомство медіатора з учасниками конфлікту. Медіатор пояснює сторонам сутність процедури медіації. Вже на цьому етапі спеціаліст проводить попередню діагностику конфлікту. В першу чергу слід визначити “зерно” конфлікту, скільки часу він триває, з’ясувати коло зацікавлених учасників та осіб на яких може вплинути прийняте рішення. Це допоможе долучити до процедури всіх, для кого це важливо.
Окрім того, на першому етапі вирішуються організаційні питання. Сторони вирішують – де саме та в який час буде проводитися процедура медіації, які будуть перерви тощо. По завершенню етапу премедіації сторони підписують з медіатором угоду про проведення медіаційної процедури. В угоді з медіатором визначаються:
- строки та місце проведення медіації;
- інформація про предмет конфлікту;
- розподіл витрат на проведення медіації: оренда приміщення та винагорода медіатора;
- відповідальність медіатора та сторін медіації;
- умови про конфіденційність і додаткові положення.
Знаючи правила гри, що визначаються на етапі премедіації, сторонам легше пройти крізь всю процедуру та отримати результат – взаємовигідне вирішення конфлікту. Саме так, медіація – це завжди добровільний процес із взаємовигідним результатом.
Як розпочати основний етап медіації? – визначаємо теми для обговорення.
Наступний етап – збір медіатором повної інформації про існуючий конфлікт. Медіатор почергово дає висловитися кожному учаснику медіації та розповісти своє бачення ситуації. Надзвичайно важливо з’ясувати всі теми, які сторони хочуть обговорити між собою, а потім визначити пріоритетність їх обговорення.
Тут на допомогу стане візуалізація: фліпчарти, дошки або просто аркуші паперу, де медіатор занотовує теми, що пропонує кожна із сторін та відзначає ті з них, що є спільними. Важливо дати сторонам медіації можливість максимально виговоритись, щоб не залишити нічого несказанного. Навіть несвідоме обмеження будь-якої сторони може стати причиною погіршення стосунків у майбутньому. Далі слід визначити логічну черговість обговорення важливих тем, після чого можна переходити до наступного кроку.
Робота з інтересами та потребами сторін.
Медіаційна процедура є багатокомпонентним процесом. Етап роботи з інтересами та потребами сторін, напевно, є найважливішим у всій процедурі медіації. Це обумовлено самою сутністю медіації, що вибудовується на принципах довіри та взаєморозуміння. Тільки усвідомивши власні потреби можна зрозуміти потреби свого партнера або контрагента. А зрозумівши свій інтерес, набагато простіше знайти спосіб його задовольнити так, аби друга сторона теж лишилася у виграші. Отож стратегія win-win – це теж про медіацію.
Медіатор, використовуючи широке коло спеціальних прийомів, допомагає сторонам конфлікту перейти від висловлення позицій та аргументів у свою користь до обговорення справжніх інтересів та потреб. Медіатор дає можливість кожній стороні дати вихід своїм емоціям, створює умови, в яких кожен може відчути себе почутим. Все це дозволяє побудувати фундамент для наступного етапу – пошуку варіантів вирішення конфлікту.
Іноді може здаватися, що медіаційна процедура зайшла у “глухий кут”. Аби зрушити з мертвої точки, коли сторони міцно тримаються кожен за свою оборонну позицію, слід спершу виявити істинні мотиви, які змусили їх вступити до конфлікту. Мотив виникає тоді, коли особа має певну незадоволену потребу, тобто відчуття відсутності певного необхідного блага.
Класифікація потреб людини та її значення у медіаційній процедурі.
Людина має безліч потреб, їх неодноразово класифікували науковці. Одна з найвідоміших у цій сфері – теорія ієрархії людських потреб американського психолога Абрагама Маслоу. Теорія стверджує – усі потреби можна розподілити на базові та похідні. Базові потреби, зокрема фізіологічні, мають задовольнятися постійно – їжа, дихання, одяг, відтворення, відпочинок. Наступна за ієрархією – потреба у безпеці, упевненості у завтрашньому дні, гарантії. Вище за ієрархією перебувають потреби у приналежності та любові. Мова йде про приналежність особи до певного колективу, перебування у стосунках, потреба піклуватися про інших, брати участь у спільній праці тощо. Найвищими за ієрархією потреб Маслоу є потреба у визнанні, пошані та самореалізації, тобто житті за покликом своєї душі.
Медіатору, серед іншого, слід бути добре обізнаним у різновиді людських потреб. Усвідомлені потреби учасників конфлікту перетворюються на інтереси. Інтерес – це безпосереднє набуття певного блага, тобто спосіб задоволення потреби. Інтерес спонукає учасників конфлікту до дії, дає розуміння того, як слід діяти, аби мати те, що здатне задовольнити потребу.
Головні питання, які медіатор ставить учасникам медіації на етапі «класифікації потреб»:
Що для Вас є важливим?
Що це для Вас означає?
Чому це так важливо для Вас?
Для досягнення примирення сторонам надзвичайно важливо не тільки почути відповіді свого опонента, а і дослухатися до власних відповідей на ці запитання. Тільки тоді можна розставити всі крапки над «І».
Виявивши інтереси сторін, медіатор підсумовує сказане сторонами, звертаючи увагу на те, у чому полягають відмінності їх потреб та інтересів та те, що у них є спільного. Медіатор може навчити техніці «Я-повідомлення», яка дозволяє уникнути звинувачень та переходу на «особистості». Все це дозволяє полегшити процес комунікації між учасниками медіації та зрештою перейти до наступного етапу медіаційної процедури.
Пошук рішення та оцінка варіантів розв’язання конфлікту.
На даному етапі роль медіатора є менш активною ніж на попередніх, адже за класичною процедурою медіації, він не пропонує сторонам жодних рішень, лишаючись нейтральним. Натомість він має докласти всіх зусиль для сприяння у напрацюванні рішень, що задовольняли б обидві сторони. Важливо щоб таких варіантів було достатньо багато – тут допоможе техніка мозкового штурму.
Напрацювавши декілька варіантів виходу з конфлікту, медіатор переходить до їх обговорення. Медіатор пропонує сторонам самостійно оцінити кожен з варіантів з точки зору його реалістичності та відповідності їх інтересам. Окрім цих двох критеріїв, важливо також врахувати критерій справедливості такого рішення. При цьому найголовніше в цей момент є не те, що вважалося б справедливим з точки зору усталених правил та навіть закону, а саме те, що сторони вважають справедливим для себе.
Також важливо аби варіант вирішення конфлікту пройшов так званий тест на оцінку потенційної сили угоди. Так, більш сильною буде та домовленість, в якій включені абсолютно всі спірні питання із конкретним та детальним описом варіанту вирішення кожного з них – необхідні дії та їх строки.
Цікавим є тест на гордість (pride test), який полягає у тому, що медіатор запитує сторін, чи могли б вони пишатися, відчувати гордість за вироблене рішення, розповідати про нього іншим особам, які користуються у них авторитетом.
Ще один тест, про який хочеться сказати – це тест на оцінку рішення з точки зору почуттів сторін. Медіатор має з’ясувати, які почуття викликає у сторін прийняте рішення, чи вважають вони його достатньо комфортним для себе та наскільки вони ним задоволені. Тож коли сторони самостійно обрали серед великої кількості варіантів вирішення спору ті, які є прийнятними для них, медіатор пропонує їх удосконалити, аби зробити максимально вигідними та ефективними.
Оформлення домовленостей за результатами медіаційної процедури.
Питання юридичного оформлення домовленостей, досягнутих за результатами медіаційної процедури, є вкрай цікавим з юридичної точки зору. На червень місяць 2020 року в Україні відсутній спеціальний закон про медіацію. Чинне законодавство не містить таких понять як угода за результатами медіації. Тому доводиться керуватися нормами Цивільного кодексу України щодо свободи договору.
Угода за результатами медіації може укладатися у будь-якій формі – бути письмовою або нотаріально посвідченою. Все залежить від характеру спору, наявності відкритого судового/виконавчого провадження, необхідності подальшого звернення до суду та нотаріального посвідчення досягнутих домовленостей.
Наприклад, у ситуації коли медіація відбувалася між подружжям, яке має малолітню дитину і вирішило розлучитися, і за результатами медіації досягло згоди щодо аліментів та розподілу майна, сторонам все одно доведеться звернутися до суду. Однак у цьому випадку в угоді за результатами медіації вирішується хто саме з подружжя звернеться до суду, у який строк, хто сплачуватиме судовий збір тощо.
Окремо слід сказати про ситуацію, коли сторони зайшли в медіацію вже за наявності відкритого судового провадження. В такому випадку є наступні варіанти розвитку подій:
- Укладення сторонами мирової угоди та її подальше затвердження судом. У адміністративному судочинстві мирова угода укладається через заяву про примирення.
- Позивач може подати до суду заяву про залишення позову без розгляду.
- Позивач може подати до суду заяву про відмову від позову.
- Відповідач може подати заяву про визнання позову.
Юридично слід відрізняти угоду за результатами медіації від мирової угоди. Так, перша є різновидом цивільно-правової угоди, а друга передбачена процесуальним законодавством, а значить може бути укладена лише у випадку наявності відкритого судового провадження. Ще одна відмінність полягає у наслідках невиконання таких угод. Наприклад, невиконання угоди за результатами медіації однією зі сторін дає можливість іншій стороні звернутися до суду за захистом своїх прав. В разі невиконання умов мирової угоди, ухвала про її затвердження може бути подана в якості виконавчого документа для її примусового виконання.
Угода про примирення має місце тоді, коли медіація відбувалася між потерпілим та обвинуваченим/підозрюваним. В будь-якому разі на даному етапі медіатору знадобиться юридична освіта, аби належним чином оформити всі досягнуті домовленості. Юрисконсульти платформи Legal Support повністю супроводжують цей етап медіації. Сторони процедури примирення отримують процесуальні документи, які складаються виходячи з досягнутих під час медіації домовленостей.
Постмедіація – факультативний та останній етап медіаційної процедури.
Постмедіація є факультативним етапом і проводиться за бажанням сторін. На цьому етапі сторони разом з медіатором з’ясовують, чи дійсно досягнуті за результатами медіації домовленості допомогли сторонам врегулювати спір. Можливо у сторін виникла необхідність змінити угоду за результатами медіації в певній частині або врегулювати нові спори.
В додаток до основної процедури, за кордоном популярні пост-медіаційні коучинг-сесії, які покликані надати учасникам підтримку після завершення медіації, розвинути відносини та покращити власні навички управління конфліктами. Серед плюсів такого роду коучингу можна відзначити:
- Медіатор чітко бачить динаміку відносин між сторонами після медіації.
- Медіатор допомагає сторонам у майбутньому працювати над взаємовідносинами у позитивному ключі.
Корисні такі сесії і тоді, коли сторони дійшли згоди лише стосовно частини питань, однак прагнуть проаналізувати досвід участі у процедурі та виробити спільну стратегію поведінки у конфлікті. Медіаційна процедура лише на перший погляд здається складною. Насправді, вона є доступною і ефективною. Позасудове примирення допомагає учасникам спору нормалізувати свої стосунки та швидко вийти з конфлікту.
Яке майбутнє медіації в Україні? Медіаційна процедура постійно удосконалюється, збагачується новим досвідом. Інститут примирення матиме подальший розвиток і законодавче урегулювання. Це дозволить зробити медіацію ще більш доступною для громадян нашої країни. У наступній статті розкажу Вам про теорію і практику примирення у сімейних спорах. Лишайтеся з нами – далі буде!
З повагою, Юлія Бурим
